Володимир Зеленський приїхав до Стамбула в суботу, 31 жовтня, поговорив з Ердоганом, зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломієм і сказав журналістам, що Туреччина може бути місцем тристоронніх зустрічей. Про це він говорив у розмові з українськими журналістами, а Ердоган, за його словами, цього хоче, дає сигнали й пропозиції. Рішень за цим поки немає: тристоронню зустріч з американцями й росіянами наразі готують в Абу-Дабі, і заміну майданчика ніхто офіційно не ухвалив.
Дзвінок за три дні до візиту
Візит не з'явився з порожнечі. Двома днями раніше, 28 жовтня, Ердоган розмовляв із Трампом і, як повідомила турецька сторона, заявив, що Туреччина готова зробити внесок у відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією, щоб зупинити війну. Про це писав НВ. Тобто Анкара спершу сказала це Вашингтону, а потім прийняла Зеленського.
Зеленський у Стамбулі пішов далі й за повідомленням «Інтерфакс-Україна» додав, що Ердоган обговорить тему з Трампом і з лідером Росії. Окремо він сказав, що Україна підтримує зустріч лідерів у Туреччині, а Київ готується до формату Україна – США – Росія в першій половині листопада. Раніше він називав орієнтир 6–10 листопада.
Кому це вигідно
Тут ми можемо лише міркувати, виходячи з відомого. Туреччині така роль знайома: Анкара вже не вперше пропонує себе учасницею мирного процесу. Для Ердогана це спосіб залишитися за столом, а не дивитися збоку.
Для Києва Туреччина виглядає зручною ще з однієї причини. Зеленський казав, що Україна хоче бачити Європу на переговорах в Абу-Дабі, але не зриватиме зустріч, якщо США наполягатимуть на тристоронньому форматі. На тлі такої позиції додатковий майданчик і додатковий посередник дають Україні більше варіантів. Втім, це наша інтерпретація, а не заява Києва.
Чорноморський коридор: домовилися працювати
На спільній пресконференції Зеленський сказав, що сторони домовилися працювати над Чорноморським зерновим коридором, щоб він був і щоб був ефективним. Зустріч припала на День Чорного моря. Ердоган додав, що сторони обмінялися думками про безпеку судноплавства.
Це все, що відомо. У повідомленнях про зустріч немає ні механізмів, ні дат відновлення коридору. Для аграрного бізнесу, зокрема й на Київщині, де логістика експорту напряму впливає на ціну зерна, це поки привід стежити, а не планувати.
Рубіо і Трамп говорять різне
Того ж дня на саміті G20 в Атланті держсекретар Марко Рубіо сказав, що не знає, чи можна досягти миру через переговори, і саме це зараз з'ясовують. За даними УНІАН, він також сказав, що не думає, ніби хтось стверджує, що сторони на порозі врегулювання. Для дипломатичного розв'язання, за його словами, обидві сторони мають шукати компроміс і йти на поступки.
Трамп у той самий день, за повідомленнями, говорив значно оптимістичніше: про наближення до угоди між Росією та Україною. Дві оцінки одного дня від двох найвищих посадовців однієї адміністрації – це не обов'язково суперечність. Можливо, один описує намір, а інший – стан справ. Але для підготовки зустрічі різниця важлива: від того, хто правий, залежить, чи приїде до столу Москва і з чим.
Скепсис Рубіо не новий: ми вже писали, як він раніше говорив про втрачений імпульс у переговорах.
Що з опонентами
Позиції Росії щодо Туреччини як майданчика в доступних нам джерелах немає. Тож говорити про її реакцію не можна. Що Москва думає про саму тристоронню розмову – ми розбирали окремо. Там акцент на тому, що Кремль формат, у якому Україна сидить за одним столом, не підтримував. Чи змінилося це після Стамбула – невідомо.
Додатково ми розглядали логіку пропозиції саміту в Туреччині, де відсутність відповіді Путіна була головною темою.
Що з цього лише сигнали
- Туреччина названа можливим місцем зустрічі, але рішення про заміну Абу-Дабі немає, обидва формати лише обговорюють.
- Дата 6–10 листопада – орієнтир, а не підтверджена домовленість трьох сторін.
- Коридор у Чорному морі – обіцянка працювати, без механізму й строків.
- Участь Європи в переговорах – бажання Києва, а не узгоджений формат.
Перевірити, чи сигнали стануть рішенням, можна швидко: до 10 листопада або з'явиться підтверджена дата й місце, або орієнтир тихо зсунеться. Якщо Москва публічно не відповість на турецьку пропозицію до того часу, Стамбул залишиться дипломатичним жестом, а не новим майданчиком.