Форум в Анталії як дипломатичний майданчик
17 квітня на 5-му Анталійському дипломатичному форумі — події, що зібрала близько 20 глав держав і понад 70 міністрів — міністр закордонних справ України Андрій Сибіга публічно підтвердив: Київ попросив Туреччину стати майданчиком для зустрічі Зеленського і Путіна. Формат — чотиристоронній: два президенти-гаранти, Ердоган і Трамп, як свідки і модератори.
«Ми готові до зустрічі лідерів у Туреччині у форматі Зеленський – Путін, за участі Ердогана, Трампа. Ми нещодавно передали цей сигнал турецьким партнерам. Туреччина відіграє важливу роль у мирних зусиллях».
Андрій Сибіга, МЗС України, Анталійський дипломатичний форум
За словами Сибіги, перший сигнал турецькій стороні Зеленський особисто передав під час візиту до Стамбула 4 квітня. Виступ у Анталії — вже публічне закріплення тієї ж позиції.
Чому Туреччина — і чому зараз
Анкара не випадкова в цій рівнянні. Глава турецького МЗС Хакан Фідан сам заявив про готовність прийняти новий раунд переговорів між Києвом і Москвою та потенційний саміт лідерів у Стамбулі. За словами Фідана, Туреччина «підтримує конструктивні відносини з обома сторонами» — і це не просто риторика: три попередні раунди делегацій, Зерновий коридор, обміни полоненими — все це відбулося за турецького посередництва.
Показово, що Фідан також наголосив: «Немає іншого імені, крім Ердогана, якому всі три лідери — Путін, Трамп і Зеленський — довіряють одночасно». Це не скромність — це аргумент на переговорах про право бути господарем саміту.
Тиск часу теж реальний. За даними Сибіги, українська розвідка фіксує підготовку Росії до нової серії масованих комбінованих ударів — до семи разів на місяць. Переговорна пропозиція виходить на тлі активних бойових дій, а не після їх паузи.
Сцена на форумі: хто кого питає
Показовим став інцидент просто на полях форуму. Журналісти російського державного телеканалу «Росія 1» оточили українську делегацію і викрикували запитання про можливу зустріч із Путіним. Відповідь Сибіги стала заголовком дня:
«Зеленський готовий зустрітися з Путіним. Питання — чому він ховається?»
Андрій Сибіга — у відповідь пропагандистам «Росії 1»
Цей епізод — не лише дотеп. Він ілюструє асиметрію: Київ публічно фіксує готовність, Москва ухиляється від прямої відповіді.
Позиція Кремля: Москва або мовчить, або ставить умови
Кремль у відповідь не виявляє зацікавленості в зустрічі на нейтральній території. Речник Дмитро Пєсков раніше наполягав, що будь-які переговори можливі лише в Москві. За аналізом The Wall Street Journal, прямі переговори з Зеленським суперечать наративу, який Путін ретельно вибудовував для внутрішньої аудиторії: зустріч із президентом країни, яку Кремль офіційно не визнає легітимним суб'єктом, руйнує цю конструкцію.
Водночас Пєсков «не виключає» такої зустрічі — але лише після того, як «на експертному рівні буде виконана необхідна частина роботи». Це стандартна формула затягування без відмови.
Кому і що це дає
- Київ демонструє Трампу, що Україна — конструктивна сторона: готова до прямого діалогу, фіксує відмову Путіна публічно.
- Анкара повертає собі роль незамінного посередника — і разом із нею геополітичну вагу.
- Вашингтон отримує зручний формат: участь Трампа у четвірці знімає питання «чому США не при справах».
- Москва поки що програє в інформаційному просторі: відмова зустрітися читається як слабкість або страх.
Зеленський ще 9 квітня заявив, що готовий зустрітися з Путіним — «але не в Москві і не в Києві». Туреччина відповідає цій умові. Сибіга в Анталії підтвердив: сигнал переданий, майданчик запропонований, формат узгоджений з чотирма сторонами.
Якщо Путін продовжить ухилятися від відповіді — питання до Трампа: чи буде він збільшувати тиск на Кремль рівно настільки, щоб мовчання стало для Москви дорожчим за згоду.
