Коротко
Рустем Умєров повідомив, що українська делегація вже в Женеві і готова до роботи. На переговорах 17–18 лютого в тристоронньому форматі з Росією та США обговорюватимуться питання безпеки та гуманітарного характеру, які Київ визначає як пріоритетні.
Завтра розпочинаємо черговий раунд переговорів у тристоронньому форматі. Порядок денний погоджено, команда готова до роботи
— Рустем Умєров, глава української делегації; секретар Ради нацбезпеки і оборони
Ключові подробиці та контекст
Умєров не уточнив повний перелік тем, але минулі раунди дають розуміння пріоритетів: 4–5 лютого в ОАЕ відбувся обмін полоненими, і додому повернулися 157 українських військових та цивільних. Тоді ж обговорювали методи впровадження перемирʼя та механізми моніторингу.
Відмінність Женевського раунду в персоналіях: російську делегацію очолить Олексій Мединський, який був головним перемовником Москви у Стамбулі (2022, 2025), а не керівник військової розвідки адмірал Костюков. Така заміна може змінити стиль переговорів і пріоритети, які висуватиме Москва.
Додатковий контекст дають заяви партнерів: посол США при НАТО Метью Вітакер пов'язав відсутність підписаної угоди про гарантії безпеки з нерозв'язаним питанням територій, а 16 лютого держсекретар США Рубіо наголосив, що Штати не тиснуть на Київ чи Москву для укладення угоди.
Чому це має значення для України
Переговори самі по собі мало важливі, якщо з них не витікають інструменти. Для України ключове — перетворити дискусію на практичні механізми: процедури для обміну полоненими, надійні інструменти моніторингу режиму припинення вогню, і зрештою — гарантії безпеки, які можна оформити технічно й юридично.
Аналітики дипломатичного процесу відзначають: важливіше не заяви, а склад технічної роботи — кому доручать моніторинг, які матимуть повноваження спостерігачі, які формати підтвердження виконання домовленостей. Саме через такі механізми вимірюється ефективність переговорів.
Підсумок
Женевська зустріч 17–18 лютого — можливість просунутися від обміну реплік до відчутних результатів. Для України головне питання: чи перетворяться ці раунди на конкретні кроки, що підвищать безпеку та допоможуть повертати людей додому, чи знову обмежаться політичними формулами. Відповідь залежить від готовності сторін погоджувати технічні механізми і від тиску партнерів на їх імплементацію.
