Що сталося
20 січня Національне військове меморіальне кладовище повідомило про звільнення Володимира Петрова — **основного власника та ведучого телеканалу «Ісландія»**, який працював у закладі як провідний фахівець відділу комунікацій та інформаційних технологій. У повідомленні адміністрації сказано, що звільнення оформлене на підставі особистої заяви та у встановленому порядку.
"Звільнення відбулося на підставі особистої заяви працівника та оформлене у встановленому законодавством порядку"
— Національне військове меморіальне кладовище (офіційне повідомлення)
Контекст і звинувачення
12 січня народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк заявив про те, що Петров нібито з 31 липня 2025 року був співробітником меморіального кладовища, мав завдяки цьому **бронювання** до 21 січня 2026 року і отримував з держбюджету **70 000 грн** зарплати. Сам Железняк пов'язує ці дії з роботою на певні політичні кола.
"Петров з 31 липня 2025 року був співробітником Національного військового кладовища, мав завдяки цьому бронювання до 21 січня 2026-го й отримав 70 000 зарплати з державного бюджету"
— Ярослав Железняк, народний депутат
За інформацією Железняка, інший ведучий «Ісландії», Сергій Іванов, мав подібне «бронювання» в приватній компанії STARTEC INDUSTRIES — підряднику держенергокомпаній, у тому числі Енергоатому. Правоохоронці у листопаді 2025 року пов’язували фігуру Іванова з масштабним корупційним розслідуванням в межах операції «Мідас» (так звана «Міндічгейт»).
Реакція відомств та наслідки
16 січня голова Міністерства у справах ветеранів Наталія Калмикова повідомила, що відомство ініціювало **службове розслідування** щодо керівництва меморіалу після появи даних про бронювання. Це сигналізує, що перевірка торкнеться не лише окремої посадової особи, а й процедурного боку — як і ким оформлялися такі працевлаштування та виплати.
"Відомство ініціювало службове розслідування роботи керівництва цієї державної установи після інформації про бронювання Петрова"
— Наталія Калмикова, голова Міністерства у справах ветеранів
Чому це важливо
Мова не лише про одну зарплату або одне кадрове рішення. Меморіальні установи — це інституція довіри: вони зберігають пам'ять про загиблих і працюють із ветеранами та родинами. Інформація про можливі зловживання з бронюваннями чи виплатами підриває цю довіру і відкриває питання системної прозорості у держустановах під час воєнного стану.
Що далі
Службове розслідування має відповісти на кілька ключових питань: чи були порушення в процедурах працевлаштування, хто ухвалював рішення про бронювання та які будуть кадрові й юридичні наслідки. Для громадськості важливо стежити, щоб перевірка була незалежною і публічною — лише так можна відновити довіру до інституції, яка опікується національною пам'яттю.
Коротко: звільнення Петрова — це не поодинокий епізод, а індикатор, який вимагає прозорих відповідей. Чи перетвориться ініційована перевірка на конкретні рішення — тепер залежить від результатів розслідування та політичної волі контролюючих органів.
