Якщо ви часто відчуваєте тривогу, гнів чи емоційне заціпеніння, можливо, ви вийшли за межі свого "вікна толерантності".
Що таке "вікно толерантності"
Це стан, в якому нервова система здатна адекватно справлятися зі стресом, пояснює сімейна терапевтка Емма Шенді Енвей. Перебуваючи в його межах, людина може врівноважено реагувати на складні ситуації.
Коли ви перевантажені, вас "виштовхує" за межі цього вікна:
- Верхня межа (гіперзбудження) – паніка, злість, тривога
- Нижня межа (гіпозбудження) – емоційне заціпеніння, відчуття "відключеності", дисоціація
Травматерапевтка Бекка Моравек наголошує: це не про уникнення складних емоцій, а про вміння проживати їх, зберігаючи спокій і баланс.
Чому важко залишатися у "вікні"
Війна, стрес на роботі, високі вимоги до батьківства та виховання, де емоції заборонялися, – все це звужує "вікно толерантності". До того ж його розмір індивідуальний: хтось легко справляється зі стресом, а когось виводить з рівноваги дрібниця.
Людина зі спокійним дитинством і стабільним життям має широке "вікно" – затор на дорозі не викличе паніки. Але в тих, хто пережив дитячі травми, воно звужене, тож та сама ситуація спричинить гнів чи тривогу, пояснює Енвей.
Як розширити "вікно толерантності"
Навіть усвідомлення цього поняття вже позитивно впливає на нервову систему, стверджує Моравек. Ефективні практики:
- Медитація та усвідомлене дихання
- Ведення щоденника
- Обмеження користування телефоном
- Прогулянки на свіжому повітрі
Ключ – регулярність. Ці практики мають накопичувальний ефект і поступово заспокоюють нервову систему.
"Знайдіть те, з чим ви відчуваєте зв'язок – безкоштовну медитацію на YouTube, йогу, рух. Ці дрібниці, про які ми знаємо, але не застосовуємо, справді допомагають", – каже терапевтка Карлі Костелло.
Моравек додає: зцілення відбувається, коли людина отримує новий досвід, що допомагає переосмислити болючі спогади з підтримкою та іншими результатами.
Чому це важливо
Травми звужують "вікно", роблячи людину схильнішою до смутку й гніву. Але розширення цієї зони веде до позитивних змін.
"Перебуваючи врівноваженими довше, ми маємо здоровіші стосунки з собою, іншими та спільнотою. Якщо ж людина постійно в стані гіперзбудження, вона може бути злою, дратівливою, тримати інших на дистанції, не допускаючи близькості", – каже Моравек.
Постійно залишатися в "вікні" неможливо – смуток і пригнічення природні. Але важливо вміти повертатися до рівноваги.
"Не занепадайте духом, коли виходите за межі – навіть після зцілення це іноді трапляється", – зауважує Моравець.
