Польща пов'язала вступ України до ЄС з ОУН-УПА — і заблокувала поставку МіГів заодно

Віцепрем'єр Косіняк-Камиш висунув Києву дві умови в одному ефірі: переглянути пантеон героїв і поділитися дроновими технологіями. Обидві публічні, жодна — нова.

673
Поділитися:
Владислав Косіняк-Камиш (Фото: Pawel Supernak / EPA)

Владислав Косіняк-Камиш, лідер «Польської селянської партії» й міністр національної оборони Польщі, в ефірі Polsat News 29 червня висловився різко й без дипломатичних застережень: «Не можна в ЄС ставити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою до Євросоюзу Україна не увійде». Того ж вечора він повідомив, що Польща не передасть Україні винищувачі МіГ-29 — бо Київ нібито не виконав домовленість щодо обміну на дронові технології.

Що саме сказав Косіняк-Камиш

Польський міністр сформулював дві окремі, але пов'язані претензії. Перша — символічна: Україна не повинна вшановувати ОУН та УПА як національні символи, якщо прагне членства в ЄС. Друга — прагматична: угода «МіГи в обмін на дрони», яку Варшава вважала частиною партнерства, залишилася невиконаною з українського боку.

«Я запропонував дуже партнерський підхід: МіГи — за дрони. Українці спочатку це прийняли, але не реалізували. Тому для України немає МіГів, бо у Польщі немає безпілотників».

Владислав Косіняк-Камиш, Polsat News, 29 червня

Окремо міністр наголосив: Польща сама вирішуватиме, як голосувати щодо розширення ЄС, і не дозволить іншим країнам диктувати Варшаві позицію. Фактично — публічна декларація потенційного вето.

Контекст, якого немає в цитаті

Технічно Польща має реальний інструмент тиску: в ЄС рішення про прийняття нового члена потребує одностайності всіх 27 країн. Прецедент уже є — Угорщина роками блокувала навіть початок переговорів з Україною. Одного голосу «проти» достатньо, щоб зупинити весь процес.

Важливо розуміти масштаб ставок. За оцінкою брюссельського think tank Bruegel, після вступу Україна стане найбільшим нетто-отримувачем коштів ЄС — близько €85 млрд із сільськогосподарської програми та €32 млрд з фондів згуртованості за семирічний бюджетний цикл. Це безпосередньо вдарить по Польщі, яка сама зараз є одним із найбільших бенефіціарів цих фондів.

Старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко пояснила цю логіку відкрито: «Польща була привабливою для інвесторів через освічену робочу силу з низькими зарплатами. Зараз Україна має шанси стати новою Польщею — і ці ідеї вже обережно з'являються в польському публічному просторі». Інакше кажучи, економічна конкуренція між двома країнами після гіпотетичного вступу України — не абстракція, а вже предмет обговорення у Варшаві.

Чому «історичне питання» — зручний фрейм

Волинська трагедія 1943–1944 років — реальна і болюча сторінка спільної історії. Але показово, що саме зараз, у розпал переговорів про членство та на тлі зриву угоди по МіГах, міністр оборони (а не МЗС, не прем'єр) виносить цю тему у прямий ефір як умову євроінтеграції.

Косіняк-Камиш підтримав і ідею криміналізації «бандерівської символіки», але застеріг, що такий крок не повинен стати інструментом російської пропаганди — що саме по собі свідчить: польська сторона усвідомлює ризик грати на руку Москві цим дискурсом.

  • МіГ-29: Польща планувала передати 6–8 літаків, виведених зі складу ЗСУ Польщі. Угода зірвана, за версією Варшави — через відмову Києва від обміну дроновими технологіями.
  • Волинь: Польська сторона вимагає від України визнання трагедії геноцидом — Київ досі офіційно цього не зробив.
  • ОУН-УПА: Польські парламентарі також зареєстрували у Європарламенті ініціативи, пов'язані з цим питанням.

Що це означає на практиці

Наразі Польща офіційно підтримує євроінтеграцію України — і польське головування в ЄС у першій половині 2025 року загалом просувало цей порядок денний. Але заява Косіняка-Камиша — це не позиція уряду Туска як такого, а сигнал від впливового коаліційного партнера, який може стати позицією уряду, якщо суспільний тиск у Польщі зросте.

Для України затримка вступу — не просто дипломатичний дискомфорт. Членство в ЄС є головним сигналом для приватних інвесторів щодо стабільності та правил гри в країні після війни. Як зазначають у CEPR, «підтримка вступу до ЄС і безпечні кордони — це сигнал інвесторам, що цього разу траєкторія буде іншою».

Якщо польські коаліційні суперечки до виборів 2027 року загостряться, а питання Волині залишиться без формального прогресу, — чи вистачить Варшаві політичної волі не перетворити публічне «попередження» Косіняка-Камиша на офіційне вето?

Новини світу

Схожі новини

Політика

Рішення надати назву «Героїв УПА» елітному підрозділу Сил спеціальних операцій збурило Польщу настільки, що президент Навроцький ініціює позбавлення Зеленського ордена Білого Орла. Косіняк-Камиш вже зв'язався з українським колегою і зажадав змінити декрет.

Політика

Після того як Рада ухвалила закон про Національний пантеон, глава МЗС України привезе Сікорському компромісну пропозицію — включити до нього генерала УНР Марка Безручка. У польських дипломатичних колах пропозицію вважають «бажаною», але недостатньою.

Політика

Польський міністр оборони Косіняк-Камиш попередив: Росія накопичила перехоплені українські дрони й здатна використати їх для провокацій «під чужим прапором» проти країн альянсу. За лаштунками — вже задокументована інфраструктура GPS-спуфінгу та прецедент у Латвії.