Чому це важливо зараз
Дисциплінарні рішення на Олімпіаді-2026 вже впливають на те, як інтерпретують поняття «політичного прояву» в спорті. Ситуація з українським скелетоністом Владиславом Гераскевичем і випадок з італійським сноубордистом Роландом Фішналлером демонструють не просто окремі інциденти — це сигнал про прогалини в правилах і їхньому застосуванні.
Що відбулося
МОК дискваліфікував Владислава Гераскевича перед першим заїздом у скелетоні через те, що він планував вийти на старт у «шоломі пам’яті» — як знак шани загиблим українським спортсменам і всім, хто загинув захищаючи країну. Спортсмен оголосив про намір оскаржити рішення в Спортивному арбітражному суді (CAS); судовий процес за швидкою процедурою завершився 13 лютого.
Паралельно МОК дозволив італійському сноубордисту виступати в шоломі з російським прапором, що викликало обурення в українській делегації та питання щодо послідовності підходів до «символіки» на арені Олімпіади.
Позиція Борзова: потрібен протест і зміни правил
"Важливо уникнути ризиків конфліктів, тому що можуть бути сутички в зв'язку з розміщенням конфліктної реклами"
— Валерій Борзов, представник України у МОК, олімпійський чемпіон
Борзов наголошує на двох моментах: по-перше, необхідності подання офіційного протесту щодо демонстрації російського прапора, по-друге — на потребі коригування регламенту МОК, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому. За його словами, у діяльності МОК можуть фігурувати до 130 різного роду конфліктів, тож правила мусять бути гнучкими, але послідовними.
"По Гераскевичу маємо чекати рішення суду, а щодо італійця — то це пряме порушення правил. Потрібно подавати протест, адже демонстрація прапору рф заборонена"
— Валерій Борзов, представник України у МОК, олімпійський чемпіон
Що далі і що це означає для України
Рішення CAS може стати прецедентом: або закріпить суворі тлумачення правил, або протиставить їм потребу чіткішої диференціації між політичною символікою та вшануванням пам’яті. Українська сторона вже заявила про апеляцію — це природний механізм захисту прав спортсмена.
Для читача це означає три конкретні речі: по-перше, від результату апеляції залежатиме, наскільки легко міжнародні організації зможуть інтерпретувати «символіку» під час змагань; по-друге, послідовність застосування правил — ключ до довіри до міжнародного спорту; по-третє, Україна має інструменти для тиску — від формальних протестів до мобілізації дипломатичної підтримки та пильного висвітлення справи в авторитетних медіа (UNN вже публікувала коментар Борзова).
Висновок
Ця історія — не лише про один шолом або одного спортсмена. Вона про те, як міжнародні інституції трактують межу між політикою і пам’яттю на спортмайданчику. Чи змусить прецедент МОК упорядкувати правила — питання не тільки юридичне, а й моральне. Тепер хід за судами та тими, хто формує регламенти: чи зможуть вони захистити право на гідне вшанування без подвійних стандартів?
Джерела: коментар Валерія Борзова для UNN; офіційні повідомлення МОК; інформація про апеляцію до CAS.
