13 квітня 2025 року Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics) офіційно скасувала санкції проти спортсменів із Росії та Білорусі. Тепер вони виступатимуть під національними прапорами у плаванні, стрибках у воду, художньому плаванні, гайдайвінгу та водному поло. Услід Міжнародна федерація боротьби (UWW) зробила те саме — знявши обмеження в усіх вікових категоріях. Паралельно дзюдо, самбо та муай-тай повернули росіян і білорусів без суттєвих застережень.
Умови, які виглядають як формальність
World Aquatics сформулювала дві вимоги для допуску під національним прапором: пройти щонайменше чотири послідовні антидопінгові перевірки від Міжнародного агентства з тестування (ITA) та верифікацію біографії в Підрозділі доброчесності федерації (AQIU). Окрім спортивного допуску, Росія та Білорусь відновлюють повне членство в організації згідно зі статутом.
Президент World Aquatics Хусейн Аль Мусаллам назвав це логічним кроком:
«За останні три роки ми успішно домоглися того, щоб конфлікти залишалися поза спортивними аренами».
Хусейн Аль Мусаллам, президент World Aquatics
Що означає ця логіка на практиці — продемонстрував Кубок світу з водного поло на Мальті, який відбувся вже після зняття санкцій. Збірна України відмовилася виходити проти команди РФ — і World Aquatics зафіксувала технічну поразку українців 0:5. Це міг би бути перший матч між двома країнами з початку повномасштабного вторгнення.
«Ми не можемо тиснути руки тим, чия країна щодня намагається знищити нашу. Моральна поразка перед власним народом — це єдиний програш, якого ми дійсно боїмося».
Олександр Свіщов, президент Федерації водного поло України
Що каже Київ
Міністерство молоді та спорту України опублікувало офіційну заяву, яка кваліфікує рішення федерацій як пряму зраду Олімпійської хартії. Очільник міністерства Матвій Бідний зазначив:
«Спорт має об'єднувати навколо чесних правил і поваги до життя. Повернення прапора країни, яка ці правила зневажає і систематично руйнує, — тривожний сигнал для всієї спортивної спільноти».
Матвій Бідний, міністр молоді та спорту України
Водночас Мінмолодьспорту підтвердило: Україна не бойкотуватиме міжнародні змагання повністю. За словами Бідного, присутність українських атлетів на аренах — це інструмент протидії російській пропаганді, а не визнання легітимності рішень федерацій.
Масштаб повернення
Зняття обмежень не є поодиноким випадком — це частина ширшої тенденції після Олімпіади в Парижі. Серед федерацій, що вже відновили або послабили санкції:
- World Aquatics — повне зняття обмежень у всіх водних дисциплінах на дорослому рівні;
- UWW (боротьба) — допуск під національним прапором в усіх вікових категоріях;
- IJF (дзюдо) — наприкінці 2025 року федерація оголосила про повернення Росії під власним прапором і гімном;
- IFMA (муай-тай) — зняття всіх обмежень, включно з юніорськими турнірами;
- Волейбол, фехтування — часткове послаблення на юнацькому рівні.
Паралімпійський комітет допустив шістьох росіян і чотирьох білорусів під національними прапорами на Паралімпіаду-2026. ФІФА та МОК також фігурують у переліку організацій, що пом'якшили свої позиції.
Сам МОК рекомендував допускати молодих атлетів із Росії та Білорусі без обмежень — саме ця рекомендація стала правовою підставою для рішень UWW та кількох інших федерацій.
Ціна відмови
Ситуація з водним поло на Мальті ставить Україну перед вибором, який не має безболісного розв'язання: бойкотувати матчі проти росіян — означає отримувати технічні поразки та потенційні санкції; виходити на поле — означає легітимізувати присутність спортсменів країни-агресора. Ні World Aquatics, ні інші федерації поки що не оприлюднили жодних додаткових наслідків для України, крім зафіксованої поразки.
Питання не абстрактне: якщо до чемпіонатів світу 2025–2026 років кількість федерацій із повністю знятими санкціями перевищить десяток — чи зможе Мінмолодьспорту утримати поточну стратегію участі без формального бойкоту, не наражаючи українських атлетів на дисциплінарні наслідки?
