Коли чиновник каже "план стійкості акумулював 10 мільярдів гривень", це звучить як звіт для звіту. Але за цифрами Віталія Кличка на засіданні РНБО ховається конкретна арифметика: скільки мегаватів тепла Київ встигне замінити до того, як вдарять морози, і скільки — ні.
2,1 гігавата — це скільки?
Столиці потрібно заступити ТЕЦ потужністю 2,1 ГВт — стільки тепла й електрики виробляли об'єкти, які роками били російські ракети. Це приблизно як забезпечити опаленням середнє європейське місто з нуля, паралельно з відбудовою. За словами Кличка, місто вже законтрактувало обладнання і почало роботи на потужностях понад 1000 МВт — трохи менше половини. Ще 564 МВт закриває Агентство відновлення. Разом це майже вся необхідна потужність, але "законтрактовано" і "працює" — не синоніми: обладнання ще треба доставити, змонтувати й запустити.
Де гроші, а де — обіцянки
З заявлених 10 млрд гривень 5,2 млрд — це вже залучені кошти, включно з міжнародною допомогою та підтримкою Офісу Президента. Решту місто планує добрати кредитуванням і перерозподілом бюджету. Тобто половина суми існує реально, половина — у плануванні. Найбільша стаття витрат — 6,6 млрд гривень на інженерно-технічний захист енергооб'єктів другого рівня, і саме тут заявлено найвищий прогрес: 65% робіт виконано.
Що це означає для конкретної квартири
Окрім великої енергетики, є прикладний рівень: 800 млн гривень пішло на ремонт електрообладнання в житлових будинках, а понад 2000 будинків уже виконали заходи з енергостійкості на майже 500 млн гривень. ДТЕК паралельно посилює підстанції на 120 об'єктах. Для мешканця це означає різницю між "світло зникло на годину" і "світло зникло на тиждень" під час масованого обстрілу.
В масштабах Києва тільки заміщення ТЕЦ це 2,1 ГВт. Виходячи з пропорції 50/50 місто законтрактувало обладнання і розпочало роботи на об'єктах загальною потужністю понад 1000 МВт
Слабке місце звіту
Кличко сам визнав, що резервне теплопостачання — найскладніша частина плану. Це логічно: заміна ТЕЦ вимагає не лише грошей, а й часу на логістику обладнання, яке часто йде з-за кордону, та монтаж, який не можна прискорити безкінечно. Якщо росія продовжить бити по енергооб'єктах восени, як минулої зими, темп у 65% виконання може виявитися недостатнім — не через брак планування, а через фізичну неможливість відновлювати швидше, ніж руйнують.
Питання на найближчі два місяці просте: чи встигне місто перевести законтрактовані мегавати з паперу в бетон і дроти до того, як почнуться перші серйозні морози, чи опалювальний сезон знову стане тестом на витривалість киян.
