8 травня 2026 року з острова Абдул Калам у штаті Одіша стартувала балістична ракета Advanced Agni-5, оснащена технологією MIRV — кількома незалежно керованими бойовими блоками. Це вже друге публічно підтверджене випробування такого класу: перше, «Місія Дівьяастра», відбулося в березні 2024 року. Але між двома тестами є принципова різниця.
DRDO підтвердило запуск офіційною заявою 9 травня. Міністерство оборони повідомило, що телеметрія з наземних і корабельних станцій верифікувала повну траєкторію — усі бойові блоки досягли окремих цілей у різних точках Індійського океану. Принципова новація тесту — інтеграція MIRV із гіперзвуковим планувальним блоком (HGV): він маневрує на висхідній фазі зі швидкістю понад Мах 5, що унеможливлює перехоплення за стандартними алгоритмами ПРО.
Що технологія змінює на практиці
Класична балістична ракета летить передбачуваною дугою — саме тому системи ПРО навчилися її відстежувати. HGV не має такої дуги. Поєднання MIRV і HGV на одній платформі означає, що кожна ракета несе кілька непередбачуваних у фіналі цілей — завдання для перехоплювача фактично нерозв'язне.
«Від Prithvi до MIRV-озброєних гіперзвукових МБР за чотири десятиліття — індійська стратегічна ракетна програма досягла того, що технологічне ембарго колись робило немислимим».
gk365.in, аналіз тесту 8 травня 2026
За даними indiandefensenews.in, до 2026 року в бойовому черговому стані перебуває понад 50 пускових установок Agni-5. Тепер частина з них теоретично може бути переоснащена варіантом із MIRV+HGV — хоча офіційних даних про серійне виробництво нової конфігурації немає.
Кому адресований тест
Міністр оборони Раджнатх Сінгх пов'язав випробування із «зростаючими загрозами» для Індії — формулювання без назв, але з очевидним адресатом. Як зазначає Defence Security Asia, попри те що Китай публічно не згаданий, саме діапазон ракети і конфігурація MIRV вказують на Пекін як основну стратегічну аудиторію: Agni-5 покриває глибинну інфраструктуру КНР значно далі за Тибетське нагір'я.
Контекст: Китай активно розгортає DF-41 із власними MIRV, будує нові шахтні поля та інвестує в ешелоновану ПРО. Пакистан ще у 2017 році анонсував ракету Ababeel — теж із MIRV — саме як відповідь на індійські системи протиракетної оборони. Тест 8 травня вписується в цю тристоронню динаміку, де кожен «захисний» крок читається сусідами як наступальний.
Що залишається за кадром
- Кількість боєголовок на кожній ракеті офіційно не розкривається — DRDO оперує терміном «кілька бойових блоків».
- Оперативна готовність версії з HGV не підтверджена: тест міг бути суто дослідницьким.
- Ядерна доктрина «No First Use» формально залишається чинною — але аналітики фіксують її дедалі ширше переосмислення в індійських стратегічних колах.
Індія стала шостою країною з підтвердженою оперативною здатністю до MIRV-розгортання з балістичних ракет великої дальності — після США, СРСР/Росії, Великої Британії, Франції та Китаю. Питання не в тому, чи відповість Пекін: він уже нарощує потенціал. Питання в тому, чи прискорить цей тест переговорний трек між Делі та Пекіном щодо стратегічної стабільності — або остаточно закриє його.
