Тестування в Україні: коротко і важливо
Генеральний директор оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк повідомив у програмі «До зброї!» на YouTube-каналі «Мілітарний», що українські розробники вже тестують прототипи мікрохвильової зброї для боротьби з дронами. Це не просто технологічна новинка — це відповідь на реальні загрози, з якими стикається армія та критична інфраструктура.
“Українські розробники вже тестують прототипи мікрохвильової зброї для боротьби з дронами,”
— Андрій Гриценюк, генеральний директор оборонного кластера Brave1
Як це працює
Мікрохвильова зброя виводить із ладу безпілотники за допомогою спрямованого електромагнітного випромінювання. На відміну від снарядів чи перехоплювачів, такі системи не потребують витратних боєприпасів і теоретично можуть одночасно впливати на кілька цілей — що важливо проти роїв дронів.
Деталі українських розробок, зокрема технічні характеристики і результати випробувань, наразі залишаються засекреченими.
Міжнародний контекст
Подібні рішення вже демонстрували іноземні компанії: американська Epirus у системі Leonidas у полігонних випробуваннях восени 2023 року заявила про одночасну нейтралізацію десятків дронів. Окремі експерименти з мікрохвильовими системами проводили й британські підрозділи, а в той же час українські безпілотники, зокрема нова версія Octopus, презентували представникам британського уряду — це свідчить про зростаючий інтерес партнерів до комплексних рішень проти безпілотних загроз.
Навіщо це Україні
Є чотири практичні аргументи на користь розробки таких систем:
- Оперативність: швидка реакція на рої дронів, які дедалі частіше використовуються для атак на інфраструктуру і війська.
- Економіка застосування: відсутність боєприпасів та можливість одночасного впливу на кілька цілей знижують витрати у тривалому вимірі.
- Технологічна незалежність: власні рішення зменшують залежність від імпортних комплектуючих і відкривають експортні перспективи.
- Захист цивільних об'єктів: такі системи можна інтегрувати з ПВО та міською інфраструктурою для додаткового рівня безпеки.
Що далі
Тепер ключове — перетворити прототипи на надійні польові зразки: відкриті випробування в умовах, наближених до бойових, сертифікація, інтеграція з існуючими системами управління, а також фінансування масового запуску виробництва. Аналітики й військові експерти звертають увагу, що успіх у цій сфері залежатиме не стільки від окремих демонстрацій, скільки від системної підтримки держави та оборонної промисловості.
Чи вдасться українським інженерам перетворити тестові зразки на ефективні системи, які працюватимуть під обстрілом і в складних електромагнітних умовах — питання відкрито. Відповідь залежить від координації військових, людей, які розробляють техніку, і політичної волі партнерів.
