Для родини, яка чекає на демобілізацію чи повернення полоненого, питання "коли закінчиться війна" не потребує соціологічного підтвердження. Але коли таке ж питання ставлять 2502 українцям із різних регіонів, з'являється картина того, як суспільство розставляє пріоритети між миром і справедливістю всередині країни.
Результати опитування для Національного демократичного інституту (НДІ), яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у березні, опублікували 5 серпня. Переговори та завершення війни назвали найважливішим національним питанням 46% респондентів. Корупцію — 37%. Ситуацію на фронті та оборону — 32%. Економіку — 22%.
Що приховують ці цифри
Розрив між першим і другим пунктом — лише 9 відсоткових пунктів. Це не байдужість до корупції на тлі війни, а два паралельні запити, які не скасовують один одного. Автори дослідження прямо зафіксували цей висновок: "Запити на мир, безпеку, справедливість, боротьбу з корупцією та соціально-економічну стабільність чітко співіснують".
Показово, що квітневе дослідження КМІС — проведене вже за власною ініціативою інституту, а не на замовлення НДІ — показало ще різкіший результат. Коли респондентам пропонували вибрати між російською агресією та корупцією як більшою загрозою для держави, частина українців схилялася саме до другого варіанту. Це не означає, що люди недооцінюють війну: у відкритих запитаннях без нав'язаних варіантів відповіді війну вони й самі називають головною загрозою.
Динаміка тривоги
Порівняння з лютим 2026 року дає відчутну зміну пропорцій. Тоді найбільшим викликом війну назвали 65% українців, а корупцію — лише 29%. Різниця у 36 пунктів. У новому опитуванні розрив за іншою методологією питання скоротився до 9 пунктів. Навіть з урахуванням того, що формулювання питань відрізняються, тренд читається однозначно: увага до корупції зростає паралельно з тим, як суспільство звикає жити у стані затяжної війни.
Протести проти обмеження повноважень антикорупційних органів рік тому показали, що готовність людей виходити на вулиці за справедливість не зникає навіть під час активних бойових дій.
Чому це має значення для завершення війни
В Україні вже триває дискусія про можливі сценарії завершення бойових дій та їхні наслідки. Соціологія КМІС підказує: те, як суспільство сприйме умови миру, залежатиме не тільки від територіальних чи безпекових питань, а й від того, чи паралельно з переговорами триватиме боротьба з корупцією. Якщо держава домовиться про мир, але суспільство відчує, що справедливість всередині країни залишилася нереалізованою вимогою, це може стати джерелом внутрішньої напруги вже в мирний час.
Військовий і журналіст Павло Казарін попереджав про ризики розколу суспільства, якщо війна закінчиться на умовах, які частина громадян сприйме як поразку. Дані КМІС додають до цього ще один вимір: розкол може виникнути не лише навколо умов миру, а й навколо того, наскільки чесною виявиться держава, яка ці умови підписуватиме.
Дослідження проводили методом телефонного опитування у березні, випадкова похибка не перевищує 2,6%. Мешканців територій, окупованих Росією до 24 лютого 2022 року, до вибірки не включали, а жителів "новоокупованих" регіонів опитували лише за умови безпеки.
Питання на найближчі місяці: чи здатна українська влада тримати одночасно два фронти — перемовини про завершення війни та реальні антикорупційні розслідування — без того, щоб один процес витіснив увагу від іншого?