Метр-півтора заболоченого струмка перетворився у звітах російського командування на річку, "ширшу за Дніпро". Так офіцери, що штурмують Малу Токмачку в Запорізькій області, пояснюють начальству, чому не можуть взяти звичайне таврійське село. Про це в коментарі LIGA.net розповів начальник відділення комунікацій 118 окремої механізованої бригади Дмитро Пелих.
Коли брехня стає системою
Цей епізод цікавий не як анекдот про боягузливих виконавців, а як ілюстрація того, як працює інформаційна вертикаль у російській армії. Командир на землі, який не може пояснити провал реальними причинами – мінними полями, дронами, відкритою місцевістю – вигадує природну перешкоду. Це виглядає солідніше, ніж визнати, що підрозділ просто розстріляли на підступах.
"Насправді безпосередньо в районі Малої Токмачки є лише дещо заболочений потік, десь метр-півтора", – каже Пелих. Село до війни мало житлові будинки, залізницю, колонію та цегельний завод – типову інфраструктуру таврійського населеного пункту. Для російських штурмових груп воно перетворилося на "гіперболізовану фортецю", яку вигідніше пояснити вигаданою рікою, ніж власною тактичною безпорадністю.
Степ як головна зброя
Реальна причина невдач – відкритий рельєф. Підходи до Малої Токмачки проходять через десятки квадратних кілометрів степу без лісосмуг і укриттів. Це дозволяє українським підрозділам засікати штурмові групи ще на етапі висування, до того як вони наблизяться до позицій.
Результат – співвідношення втрат на Оріхівському напрямку приблизно один до понад п'ятдесяти, каже Пелих.
"Ми не даємо вступати в стрілецькі бої нашим піхотинцям. І вже десь плюс-мінус до двох років дуже поодинокі випадки бувають, коли піхоті доводиться вступати у стрілецький бій", – пояснив Пелих.
Тобто ключова частина оборони відбувається до контакту: дрони фіксують колону, артилерія і мінні поля роблять решту, а піхота вступає в бій лише як крайній варіант.
Ціна спотвореної картинки для Кремля
Історія з "рікою" – не поодинокий випадок. Ще у 2022 році The Wall Street Journal писала, що Володимир Путін отримує неповну або застарілу інформацію про перебіг війни. Якщо командири на місцях звикли прикривати провали вигаданими перешкодами, а не тактичними помилками, то і рішення "нагорі" ухвалюються на основі викривленої картини поля бою – з новими наказами йти в лоб там, де реальна проблема не в річці, а в системі виявлення і мінних полях.
- Про відсутність успіхів РФ у Малій Токмачці раніше говорив і речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
- У 2025 році з'являлися дані про те, що Росія стягує до села додаткові штурмові групи.
Питання не в тому, чи візьмуть росіяни колись Малу Токмачку – а в тому, скільки ще підрозділів командування готове покласти в степу, поки звіти пояснюють це вигаданими річками, а не реальною тактикою українських дронів і мін.
