У середу, 1 квітня, Ірпінь прощається зі старшим розвідником 65-ї окремої механізованої бригади Олексієм Демідовим — людиною, чий життєвий маршрут вписується в ширшу траєкторію міста, яке двічі перебудовувало себе: після окупації 2022-го і після початку повномасштабної війни.
Спортсмен, який прийшов на війну у 45
Олексій Демідов народився 20 липня 1978 року в Білій Церкві, але саме Ірпінь став його містом — він оселився тут у 2001 році і прожив понад два десятиліття. Мав звання майстра спорту з плавання та боксу: дисципліни, де тренують не лише тіло, а й здатність витримувати тиск наодинці.
До ЗСУ Демідов пішов у 2024 році — у 45 років, коли більшість ровесників обирали «перечекати». Став старшим розвідником у 65-й ОМБр «Великий Луг» — бригаді, сформованій у квітні 2022 року і відтоді присутній на Запорізькому напрямку майже безперервно.
Де і як це сталося
28 лютого 2026 року Олексій Демідов загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новоандріївка на Запорізькому напрямку. Це — зона Гуляйпільського відтинку, який, за даними аналітиків, станом на березень 2026 року поступається за кількістю штурмів лише Покровському напрямку. Саме тут, у «сірій зоні» між позиціями, розвідники працюють першими.
«З роти на 80 людей боєздатними лишилися десь 6»
— боєць 65-ї бригади, з матеріалу «Української правди» про наступ на Роботин
Це свідчення — не про конкретний бій Демідова, але про ціну, яку 65-та платила і продовжує платити на цьому напрямку роками.
Місто, яке знає ціну втрати
Ірпінь — одне з небагатьох українських міст, де втрата захисника набуває особливого резонансу: тут пам'ятають власну окупацію, тут відбудовували будинки і ховали загиблих ще з 2022-го. Те, що Демідов прожив тут понад 20 років і залишив сина, перетворює офіційне прощання на щось більше, ніж протокол.
- 11:30 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська)
- Далі — поховання на міському кладовищі Ірпеня
Про прощання повідомила в.о. міського голови-секретар ради Анжела Макеєва.
Олексій Демідов залишив сина.
Гуляйпільський напрямок лишається активним. Якщо українські позиції у «сірій зоні» під Новоандріївкою вдасться утримати до наступного ротаційного циклу — ціна, яку заплатили розвідники на кшталт Демідова, матиме тактичне підтвердження. Якщо ні — питання про доцільність конкретних завдань у цьому секторі залишиться без відповіді.
