До 28 лютого 2026 року аналітики очікували звичного року для нафтового ринку: помірне зростання попиту, стабільні поставки з Перської затоки. Потім США розпочали військові дії проти Ірану — і цифри змінилися кардинально.
Що сталося з прогнозами
Управління енергетичної інформації США (EIA) переглянуло свій прогноз тричі за кілька тижнів. У лютому очікувалося зростання попиту на 1,2 млн барелів на день. Після початку конфлікту — 0,6 млн. У травневому прогнозі — вже лише 200 тис. барелів на день. Це скорочення прогнозу у шість разів за два місяці.
Міжнародне енергетичне агентство пішло ще далі: за прогнозом МЕА, попит на нафту скоротиться на 80 тис. барелів на день у 2026 році — на 730 тис. менше, ніж очікувалось місяць тому, а падіння у другому кварталі стане найрізкішим з часів COVID-19.
Серце проблеми — 54 кілометри
Глобальні поставки нафти впали на 10,1 млн барелів на день до 97 млн у березні через атаки на енергетичну інфраструктуру та обмеження руху танкерів через Ормузьку протоку — найбільший збій в історії нафтового ринку.
Закриття протоки порушило близько 20% світових поставок нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Порівняйте масштаб: через Ормуз проходило понад 20 млн барелів на день — на початку квітня цей показник впав до 3,8 млн барелів на день.
«Відновлення потоків через Ормузьку протоку залишається єдиною найважливішою змінною для зниження тиску на енергопостачання, ціни та світову економіку».
— Міжнародне енергетичне агентство, квітень 2026
Ціни б'ють рекорди, попит руйнується
Ціна нафти Brent досягала $138 за барель 7 квітня та в середньому становила $117 у квітні — найвищий рівень з червня 2022 року після вторгнення Росії в Україну. Саме висока ціна і є механізмом, який «вбиває» попит: уряди та компанії скорочують споживання у відповідь на рекордні ціни.
MЕА фіксує, що найглибші скорочення споживання спочатку відбулись на Близькому Сході та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — передусім нафтохімічна сировина, зріджений нафтовий газ і авіаційне пальне. Але агентство застерігає: руйнування попиту поширюватиметься в міру того, як дефіцит і високі ціни зберігатимуться.
Альтернативні маршрути не рятують
Саудівська Аравія та ОАЕ мають трубопроводи в обхід Ормузу, але їхня сумарна потужність — від 3,5 до 5,5 млн барелів на день — критично менша за довоєнний транзит. Інші країни — Іран, Ірак, Кувейт, Катар і Бахрейн — повністю залежать від протоки для більшості своїх нафтових експортів.
Майже 3 млн барелів нафтопереробних потужностей у регіоні зупинено через атаки та брак можливостей для експорту. Навіть рафінери за межами регіону скорочують виробництво через побоювання щодо доступності сировини.
Що далі
EIA очікує, що протока залишатиметься фактично закритою до кінця травня, а повне відновлення довоєнних обсягів виробництва та торгівлі займе до кінця 2026-го або початку 2027 року.
МЕА будує свій базовий сценарій на припущенні відновлення поставок до середини року — але прямо зазначає, що цей сценарій може виявитися надто оптимістичним. Агентство розробило альтернативний прогноз для випадку тривалого конфлікту.
Якщо протока не відкриється до серпня, а ціна Brent утримається вище $110, — чи встигне Азія, яка залежить від перської затоки більше за всіх, диверсифікувати постачання до наступної зими, або ж 2026-й повторить енергетичний шок 2022 року, але з більшим географічним охопленням?
