Що сталося
Столичні правоохоронці притягнули до адміністративної відповідальності 61‑річного охоронця підземного паркінгу в Дніпровському районі Києва. Під час масованого обстрілу столиці він, за даними ГУ Нацполіції у Києві (цитує УНН), обмежив доступ людей до приміщення, де знаходились припарковані автомобілі, мотивуючи це тим, що «ця зона не передбачена під укриття» і що мешканці мають залишатися на майданчику для заїзду та розвороту транспорту.
"Сьогодні вночі, під час масованого обстрілу столиці військами рф, охоронник підземного паркінгу, який є об’єктом цивільного захисту, обмежив доступ містянам до приміщення, де знаходились припарковані автомобілі. Свої дії порушник пояснював тим, що саме ця зона не передбачена під укриття, а громадяни під час тривоги мають залишатися лише на майданчику для заїзду та розвороту транспорту"
— ГУ Нацполіції у Києві
За кілька хвилин поліція відновила доступ до всіх приміщень захисної споруди та склала адміністративний матеріал за ст. 175‑3 КУпАП (порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту).
Чому це важливо
У контексті обстрілів навіть поодиноке рішення — відкрити чи зачинити двері — може мати фатальні наслідки. Відповідальні особи на об'єктах цивільного захисту мають чітко знати, які приміщення призначені для укриття, і діяти відповідно до інструкцій. Коли цього не відбувається, ризик для людей зростає незалежно від намірів охоронця.
Право і наслідки
Поліція вчинила швидко: відновила доступ і оформила протокол. Це демонструє дві речі — з одного боку, механізм реагування працює, з іншого — існують прогалини у знанні або виконанні вимог щодо експлуатації захисних споруд. Правники та спеціалісти з цивільного захисту наголошують: адміністративна відповідальність — звичайний інструмент, але важливі також навчання персоналу й чітка розмітка укриттів.
Одночасно прокуратура Києва встановила особи загиблих унаслідок тієї самої нічної атаки: жінка, 49 років; чоловіки, 41 та 54 роки; а також 56‑річний медик. Це нагадування про реальність загроз і про те, що кожне зволікання може коштувати життів.
Що далі
Очікувані наслідки — не лише штраф для охоронця, а й посилені перевірки об'єктів фонду захисних споруд, інструктажі для персоналу та робота з містянами щодо алгоритму дій під час тривоги. Для мешканця це означає просту річ: у критичний момент треба шукати найнадійніше укриття і вимагати доступу до нього. Для влади — зробити інструкції очевидними і працювати на превенцію.
Питання залишається відкритим: наскільки швидко система перетворить адекватні реакції на стандартну практику, щоб звести до мінімуму такі ризики в наступних тривогах?
