Голова Харківської облдержадміністрації Олег Синєгубов прокоментував ситуацію з протиповітряною обороною Харкова, пояснив, чому відновлення триває попри ризик повторних руйнувань, і розповів про перспективи розвитку регіону.
Ситуація на фронті
Наразі загрози наближення фронту до Харкова настільки, щоб місто знову опинилося під вогнем ствольної артилерії, немає. Основні небезпечні напрямки – Липецький і Циркунівський на півночі області, де фронт залишається стабільним.
Найважча ситуація зараз у Вовчанську. Міста фактично більше не існує – там немає за що триматися. Військові вживають усіх необхідних заходів для стабілізації. У Куп'янську ситуація спокійніша – її стабілізували кілька тижнів тому.
Ще один складний напрямок – Борівське Ізюмського району. Українські позиції там тримають, але є занепокоєння через активні бої на Лиманському напрямку. Це створює загрозу для Борової та Ізюма.
Протиповітряна оборона міста
Голова ОВА спростував твердження про відсутність ПВО в Харкові. Якби її не було, місто залишилося б без світла та енергетики. Мобільні вогневі групи постійно збивають "Шахеди", ця робота не припиняється.
Певні заходи допомогли пережити зиму 2024-2025 років. Зокрема, бізнес профінансував понад 200 мільйонів гривень на встановлення систем РЕБ, що спрацювало проти КАБів і "Шахедів". Зараз область працює над підсиленням цього напрямку на вищому рівні.
Підтримка Збройних сил
Якщо брати власний бюджет області без соціальних видатків, то близько 35% йде на підтримку армії. Із так званого бюджету розвитку – близько 70%. Статистично це понад мільярд гривень на рік.
Спочатку пріоритетом були харківські бригади: 92-га, дві бригади Нацгвардії, дві бригади територіальної оборони, прикордонники. Однак допомагають усім, хто захищає Харківщину. Запити однакові: дрони, пікапи, антидронові сітки, генератори, старлінки.
Область співпрацює з територіальними громадами у напрямку дронів, щоб мати оперативний резерв. Коли у бригади активізуються бойові дії й витрати зростають у кілька разів, цю потребу треба перекрити.
Запитів від бригад значно більше, ніж ми можемо задовольнити фінансово, на жаль. Однак концентруємося на більш пріоритетних запитах і напрямках
– зазначив Олег Синєгубов
Напрямки відновлення
Відновлення житлового фонду наразі призупинено через брак коштів. Тільки в Ізюмі понад 30 багатоквартирних будинків потребують відновлення конструкцій. Зараз зосереджуються на невідкладних потребах.
На першому місці – створення безпечних освітніх середовищ. Підземні школи виконують подвійну функцію: дозволяють дітям навчатися офлайн і служать укриттями. У населених пунктах на кшталт Коротича та Близнюків раніше взагалі не було укриттів.
Зараз будується 43 підземні школи. Сім із них зводять міжнародні партнери: п'ять – фонд Баффета, дві – литовські партнери. Це дозволить вивести в офлайн близько 50 тисяч дітей.
Після війни ці школи використовуватимуть як додаткові освітні простори. Їх проєктують так, щоб не захаращувалися: там є лабораторії, комп'ютерні класи. Зовні, функціонально та технічно вони на кілька рівнів вищі за деякі існуючі заклади.
У пріоритеті також підземні дитсадки. Наступного року очікують запуск програми та реалізацію близько 10 проєктів. Перший підземний садочок у Пісочині вже будують і сподіваються завершити на початку наступного року.
Медичні проєкти
Серед показових проєктів – реконструкція обласної лікарні, яка вже приймає близько 260 тисяч пацієнтів на рік. Рівень медичної допомоги там значно підвищився.
Синєгубов навів приклад із новим ангіографом. Раніше чоловік звернувся з головними болями, але старе обладнання не допомогло виявити проблему. Майже через рік після встановлення нового апарата його запросили повторно. Лікарі не сподівалися, що він узагалі живий. Виявили тромби, ліквідували їх – людина одужала. Фактично це врятоване життя.
На встановлених КТ та МРТ за кілька місяців пройшли понад тисячу обстежень. Деяке обладнання унікальне не лише для Харківщини, а й для країни.
Концепція полягала в тому, щоб область стала центром високоякісної медичної допомоги навіть під час війни. Після обстрілів людей везуть туди, бо є обладнання для швидкої діагностики великої кількості постраждалих одночасно.
Там реалізується проєкт підземної лікарні, унікальний для всієї країни. Він дуже складний, але це про стійкість і збереження можливості надавати медичну допомогу навіть у надважких умовах.
Онкоцентр у прифронтовому регіоні
Тим, хто вважає будівництво онкоцентру недоречним, Синєгубов радить поспілкуватися з пацієнтами, які мають онкозахворювання. Чи можуть вони почекати місяць-два, рік-два до закінчення війни? Звісно, новий онкоцентр актуальний.
Наші лікарі в існуючому онкоцентрі продовжують надавати допомогу і рятувати людей не завдяки, а всупереч усьому
– підкреслив голова ОВА
Йдеться про 100 тисяч пацієнтів і понад 5 тисяч операцій на рік. Заплановано будівництво нового центру, а не реконструкцію старого. В області немає жодного лінійного прискорювача, тоді як у сусідніх їх по два-три. Люди важко погоджуються їхати кудись за допомогою – це дорого.
Акцент роблять на підземному укритті площею понад тисячу метрів, де надаватиметься вся медична допомога, включно з операціями.
Чому відновлюють під загрозою нових руйнувань
У Харкові живе 1,2 мільйона людей, в області – ще 500 тисяч. Не можна поставити на них хрест і сказати: їдьте, тут не буде ні медицини, ні освіти, ніхто не відновить житло.
Люди перебувають тут, їх треба підтримувати. Коли вони бачать, що держава та міжнародні інститути інвестують у розвиток Харківщини – це сигнал передусім для них.
Бізнес і промисловість
До повномасштабного вторгнення в області було 300 тисяч суб'єктів господарювання. 100 тисяч поки втрачено. Обласний бюджет у середньому втратив мільярд податків.
Деякі підприємства руйнуються, великі переміщуються в інші регіони, навіть країни. Працюють ті, що не пошкоджені, та ті, чиї власники принципово не хочуть їхати з Харківщини.
Зараз не йдеться про розвиток – потрібно утримати бізнес. Розробляються додаткові важелі підтримки: страхування військових ризиків, додаткові гранти, програма компенсації до 10 мільйонів за пошкоджене майно.
Важливо, щоб заходи були диференційованими залежно від областей. Умови в індустріальному парку Харкова після війни мають відрізнятися від Києва чи Закарпаття. Це стимулюватиме бізнес повернутися та продовжувати роботу.
Застрахуйте нас від ризику пошкодження майна внаслідок війн і обстрілів; дайте дешевий фінансовий ресурс; а далі ми самі все зробимо
– передає слова бізнесу Синєгубов
Внутрішньо переміщені особи
На території області, включно з Харковом, перебуває 420 тисяч ВПО. Деякі заїхали на рік, а живуть уже четвертий. Деякі громади, наприклад Валківська, фактично збільшилися майже вдвічі.
Це не лише додаткове навантаження, а й стимул для створення робочих місць і надходження ПДФО. Держава бачить такі громади – нещодавно розподілили другу додаткову дотацію, одним із критеріїв якої була саме наявність ВПО.
Найбільший виклик – житло. Зараз область не витягне централізовані програми фінансово. Міністерство інфраструктури реалізує кілька проєктів соцжитла, але це невелика частина, що не задовольнить попит.
Зараз концентруються на підтримці: фінансова допомога партнерів, зимова підтримка від держави, допомога дітям. Також готують місця для майбутніх ВПО. Через транзитний пункт у Лозовій проходить майже 200 людей на добу, і є ризик зростання цієї цифри.
Опалювальний сезон
Служби працюють цілодобово без перебільшення. Співробітники енергогенеруючих і теплогенеруючих підприємств постійно реагують на виклики та удари.
З 2022 року не припиняють зусилля щодо посилення захисту енергетичних об'єктів. Перед опалювальним сезоном виділили 800 мільйонів на захист. Після сезону знову звертатимуться до уряду за черговим траншем для наступного рівня захисту інших об'єктів.
Майбутнє Харкова
Синєгубов переконаний, що Харків залишиться студентською столицею. 21 вищий навчальний заклад – це не просто стіни, а школи, вчені, цілі галузі науки та техніки.
Місто залишиться промисловим. Потенціал, що зберігається зараз і намагається розвиватися попри війну, буде потребувати працівників. Їх треба десь готувати, тут знадобляться наукові школи.
Після закінчення війни до Харкова повернуться навіть іноземні студенти. Зважаючи на якість освіти, люди повернуться – запити вже є.
Харків – комфортне місто, і люди обирають місце проживання з урахуванням цього фактора. На першому місці буде безпека, питання умов завершення війни та гарантій безпеки.
Щонайменше половина людей, які виїхали з Харківщини, заявляють, що хочуть повернутися та продовжити тут життя, бізнес, навчання.
Контекст
Харківська область залишається одним із найбільш постраждалих від війни регіонів України. Місто регулярно зазнає ракетних обстрілів, енергетична інфраструктура пошкоджена, а частина території залишається прифронтовою зоною.
Попри складну ситуацію, влада продовжує реалізовувати проєкти відновлення з акцентом на критичну інфраструктуру: медицину, освіту, енергетику. Міжнародні партнери активно залучені до фінансування цих проєктів, що демонструє довіру до перспектив регіону навіть в умовах триваючої війни.
