Михайло Федоров привітав Михайла Драпатого з призначенням головнокомандувачем ЗСУ, назвавши це «новим повітрям і новою надією в боротьбі вільних людей за свободу та справедливість». Але за цією фразою — конкретна історія конфлікту всередині армії, яка й зробила призначення можливим.
Від Маріуполя до Генштабу
Драпатий народився 1982 року в Кам'янці-Подільському в родині вчителів. Закінчив Харківський інститут танкових військ 2004-го — і потрапив у 72-гу механізовану бригаду в Білій Церкві, якою тоді командував полковник Олександр Сирський. Їхні шляхи перетнулися знову — але вже інакше.
Широку публічність Драпатий здобув 9 травня 2014 року: його БМП-2 прорвалася крізь сепаратистський блокпост у Маріуполі. Кадри облетіли мережу й стали одним із символів ранніх боїв на Донбасі. Відтоді — Херсонська операція 2022-го, командування Сухопутними військами з листопада 2024-го, ОСУВ «Хортиця» з січня 2025-го, Об'єднані сили з червня 2025-го.
Три догани як посвідчення незалежності
Конфлікт із Сирським не був таємницею всередині армії. Як повідомляє «Главком», на брифінгу 16 липня — вже після власного звільнення — Федоров заявив публічно: за свої успіхи Драпатий отримав від Сирського три догани. І в жартівливій формі припустив, що після цього виступу генерал може дістати ще одну.
Голос змін, який не можна було не почути.
Михайло Федоров — у Telegram після призначення Драпатого
Після звільнення Федорова Драпатий одним із перших публічно підтримав його позицію. За даними Forbes Ukraine, кадровим змінам передували акції в Києві та інших містах із вимогою повернути Федорова на пост міністра і звільнити Сирського. Зеленський підтвердив: між двома керівниками були розбіжності.
Що Федоров подякував — і що замовчав
У своєму дописі ексміністр також подякував Сирському — за захист Київщини в 2022-му та Харківську наступальну операцію. Це важлива деталь: Федоров не викреслив попередника, а окреслив конкретні заслуги. Така точність у похвалі — сигнал, що йдеться не про особисту неприязнь, а про різні підходи до управління армією в умовах активної фази війни.
- Сирський — генерал радянської школи, централізоване командування, критика за надмірний контроль знизу вгору
- Драпатий — представник нового покоління, прихильник децентралізації рішень і відповідальності командирів на місцях
Зеленський, за даними «Бабеля», вже визначив із Драпатим завдання для Міноборони — реформи, кадри, і, як стримано зазначає видання, «трохи політика».
Якщо Драпатий дійсно розширить автономію командирів на рівні бригад і корпусів — це перевірить не лише його управлінський стиль, а й здатність армії змінюватися під час активних бойових дій, не втративши координації.
