Про що цей проєкт
«Вчимося жити далі» — документально-меморіальний медіапроєкт, спрямований на збереження імен загиблих захисників через голоси їхніх матерів, дружин, дітей, братів і сестер. Кожен випуск — окрема історія: служба, вибір, жертва і пам'ять, що залишається.
Проєкт виконує меморіальну, соціальну, освітню та документальну функції. У довгостроковій перспективі — це платформа для збереження правдивої усної історії російсько-української війни, недоступної для фальсифікацій.
Випуски проєкту
1. Сергій Піщалка — офіцер 93-ї бригади «Холодний Яр»
Молодий лейтенант, якому назавжди залишилося 24. Встиг відправити дружину й маленьку доньку в безпеку — наступного дня загинув на бойовому завданні. Розмова з його матір'ю Наталею.
2. Антон Сіваченко — захисник з Рубіжного
Воїн, інженер і поліглот. Учасник АТО з 2016 року. Загинув 14 листопада під Бахмутом — за кілька днів до власного весілля. Розмова з мамою Альоною та бабусею Єленою Фадіївною.
3. Олександр Космин — снайпер і батько трьох дітей
Двадцять років спільного життя, троє дітей, війна і втрата. Дружина Альона розповідає про людину, для якої родина була головною цінністю.
4. Андрій Дяченко — захисник з Білогородки
Від шкільних років — через Майдан, АТО — до найгарячіших напрямків фронту. Мати Олена зберігає пам'ять про сина з відкритою душею і щирою посмішкою.
5. Сергій Лісовський — морський піхотинець
Боєць 36-ї бригади морської піхоти. Мама Олена ділиться спогадами про дитинство, шлях до служби і підтримку громади.
6. Владислав Атаманюк — історія крізь очі дружини
Тетяна Гришина пройшла через втрату, ПТСР і знайшла в собі силу допомагати іншим. Її шлях — приклад незламності.
7. Ігор Оцабрік — герой Бахмута
До останнього рятував побратимів. Дружина Катерина і мама — два голоси, об'єднані болем і пам'яттю про людину, чия любов до родини дорівнювала відданості країні.
8. Богдан Карватко — Герой України
Майор Національної гвардії, Герой України. Загинув, прикриваючи побратимів. Мама Ольга розповідає про останній дзвінок у день початку повномасштабного вторгнення.
9. Андрій Котлярський та Сергій Журавель — два голоси однієї громади
Два земляки, які стали символами Білогородської громади. Через спогади рідних і дитячі фото — людський вимір війни.
10. Кирило Рачинський — шлях оборонця столиці
Брат Олексій розповідає: 24 лютого 2022 року Кирило свідомо залишився в Києві і став до оборони столиці. Історія про вибір і самопожертву.
11. Григорій Бєлов — очима матері
Любов Бєлова згадує дитинство сина, любов до доньки і останній бій. Жива пам'ять, яка продовжує формувати силу родини.
12. Леонід Пономаренко — історія материнської любові
Любив кіно, дбав про родину, без вагань став на захист України. Мати Галина Коваль — про втрату, яку неможливо прийняти, але з якою доводиться жити.
13. Дмитро Бєлков — боротьба за правду
Добровільно пішов на фронт, залишивши вдома п'ятьох дітей. Після його загибелі мати Любов почала власну боротьбу — за правду про обставини втрати.
14. Ігор Шастун — воїн полку «Азов»
Захисник Маріуполя. Мати Неля Шастун — про дитячі мрії сина, рішення боротися і останні дні в оточеному місті.
15. Олексій Кушнаренко — братерська пам'ять
Брат Валерій згадує про навчання, родину, фронт і останній дзвінок з-під Бахмута. Історія про братерський зв'язок, де пам'ять стає способом зберегти присутність.
16. Володимир Ходоківський — жива історія родини
Мати та син згадують не лише фронт, а сад, дім, родинні традиції, незавершені справи. Через прості речі — великий портрет людини.
17. Микола Орищенко — духовне свідчення родини
З перших днів повномасштабної війни став до зброї попри травму. Свідчення батька-священнослужителя, дружини та дітей — про духовну силу і родинну єдність.
18. Віталій Кусік — любов, яка тримає
Їхнє кохання почалося ще в юності. Після загибелі чоловіка дружина Оля залишилася з двома дітьми і любов'ю, яка не завершилася.
19. Сергій Сітніченко — «Все буде добре»
Сержант, автомеханік з золотими руками, надійний побратим. Завжди казав: «Все буде добре». Через спогади родини — образ людини, яка вміла дарувати надію.
20. Сергій Грищенко — відданість ціною життя
Без вагань став на захист України. Не шукав слави, але зробив вибір, що змінив долю інших. Нагадування про справжню ціну свободи.
21. Євген Тищенко — там, де живе батько
Залишив по собі сина, який зростає з історією про тата-героя. Про батьківський спадок, що передається не словами, а присутністю в кожній деталі життя.
22. Дмитро Савич — герой назавжди 24
Загинув у 24 роки поблизу Ізюма. Через голоси батьків, сестри, друзів і побратимів — колективний портрет покоління, яке свідомо стало на передову історії.
23. Василь Патик — очима дружини
Пішов добровільно, отримав поранення, пройшов реабілітацію і повернувся на фронт. Дружина Оксана — про зріле кохання, службу і силу жінки, яка зберігає пам'ять.
24. Олексій Козуб («Маркус») — мати чекає
Назавжди залишився 26-річним, боронячи Україну на «Азовсталі». Мати Наталія — про окупацію, втрату дому і любов, що не підкорюється часу.
25. Сергій Чорний — шлях боротьби і принципів
Активіст, волонтер, учасник Революції Гідності, доброволець з 2014 року. Дружина Марта Юзьків — про людину, яка завжди стояла за правду і свободу.
26. Дмитро Орлов — пам'ять громади
Його історія стала частиною колективної пам'яті Білогородської громади. Розмова з Ольгою Орловою — про суспільний обов'язок пам'ятати і чому це частина нашого майбутнього.
27. Віктор Кузьмін — історія любові, сильнішої за втрату
Дружина Вікторія згадує шлях від дружби у рідному селі до спільного життя поруч із військовою службою. Про любов, що не завершується зі смертю.
28. Богдан Боїшко — мужність, що стала спадком
Загинув, захищаючи Київщину в перші дні повномасштабного вторгнення. Його ім'я — серед тих, хто зупинив ворога на підступах до столиці. Про відповідальність і спадок мужності.
29. Азов сильніше за сталь — голос матері, що говорить за Героя
Неля Шастун — мати Ігоря Шастуна, захисника Маріуполя — вдруге говорить у проєкті. Цього разу її свідчення виходить за межі особистої трагедії: про братерство, незламність духу і пам'ять, без якої неможливе майбутнє.
