Фонд державного майна України (ФДМУ) звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про скасування арештів з української частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок». Арешти, накладені ВАКС у 2021 та 2023 роках у рамках кримінального провадження, фактично блокують повноцінну експлуатацію об'єкта — попри те, що право власності держави вже підтверджено всіма судовими інстанціями, включно з Верховним Судом.
Що це за об'єкт і як він опинився в приватних руках
Нафтопродуктопровід «Самара – Західний напрямок» — радянська магістраль завдовжки понад 1400 км, що включає насосні станції, резервуари та виробничу інфраструктуру. Після розпаду СРСР об'єкт формально залишався у власності Росії. Україна через суди доводила своє право на нього з 2005 року — Апеляційний і Вищий господарський суди підтвердили це лише у 2014–2015 роках.
Саме у цьому вікні — між судовим підтвердженням і державною реєстрацією — за матеріалами слідства, і була реалізована схема. Як встановило НАБУ і СБУ, організатором незаконної приватизації виступив Віктор Медведчук, який розпочав її у 2015 році у координації з тодішнім політичним керівництвом. До схеми залучили третіх осіб, які отримали керівні посади у компанії «Прикарпатзахідтранс» — формальним власником труби. Реальними ж власниками компанії вважалися білоруський бізнесмен Микола Воробей та громадянин Німеччини Анатолій Шефер.
«Після заволодіння трубопроводом Медведчук і його спільники забезпечили його функціонування через «Прикарпатзахідтранс», а отриманий прибуток виводили на рахунки афілійованих закордонних компаній і розподіляли між собою»
— з матеріалів Офісу Генерального прокурора
Вартість об'єкта на момент фактичного заволодіння становила 1,4 млрд грн. Медведчуку інкримінують організацію заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмивання 29,9 млн євро, зловживання повноваженнями та підробку експертних висновків. У березні 2026 року обвинувальний акт скерований до суду.
Чому арешти досі не знято — і що заважало
З травня 2019 року прокачування дизельного палива через трубу заблоковано. «Укртранснафта» фактично управляє об'єктом ще з червня 2021 року — тоді АРМА уклало з нею договір на транспортування, зберігання та перевалку нафтопродуктів строком на п'ять років. У липні 2025-го АРМА підвищило щомісячну плату управителю з 1,1 млн до 5 млн грн.
Однак арешти, накладені в рамках кримінального провадження, лишалися. ФДМУ вважає їх зайвими після того, як держава підтвердила право власності, і просить ВАКС їх скасувати. Аналітики Інституту IZI ще у травні 2025 року фіксували і додаткові ризики: незавершену реєстрацію права власності та збереження впливу персоналу «Прикарпатзахідтрансу» в управлінні об'єктом.
Що відбудеться після зняття арештів
- ФДМУ офіційно передасть трубопровід в управління АТ «Укртранснафта»
- Підприємство зможе повноцінно експлуатувати об'єкт критичної інфраструктури
- Кримінальне провадження щодо Медведчука та менеджменту «Прикарпатзахідтрансу» продовжиться в суді незалежно від майнового питання
Принципове питання тут не юридичне, а операційне: чи встигне «Укртранснафта» зареєструвати право власності і отримати всі дозвільні документи до того, як п'ятирічний договір з АРМА спливе, — і що відбудеться з об'єктом, якщо ці процедури знову затягнуться.
