Санаторій «Куяльник» в Одеській області та палац графів Шенборнів на Закарпатті об'єднує одне: обидва занепадають на балансі держави, обидва потребують сотень мільйонів гривень і жоден із них приватизувати не можна. Фонд державного майна запропонував вихід — публічно-приватне партнерство (ППП), де бізнес інвестує й управляє, а право власності залишається за державою.
Що пропонує ФДМ
Логіка проста: держава як власник не має коштів на реставрацію, а продавати пам'ятки архітектури заборонено законом. ППП дозволяє залучити приватний капітал без зміни форми власності — інвестор отримує право управляти об'єктом і заробляти на ньому протягом дії договору.
Для палацу Шенборнів цифри вже прораховані. За даними презентації ФДМУ до 100 днів роботи голови Дмитра Наталухи, реставрація та перетворення палацу на туристичний комплекс потребує 200–400 млн грн, термін реалізації — 2–4 роки, окупності — 8–12 років.
«Палац графів Шенборнів — це недовикористаний актив, який через ППП трансформується у прибутковий туристичний об'єкт національного значення».
— Презентація ФДМУ, 2025
Після запуску туристичної локації прогнозований щорічний дохід становить 40–80 млн грн, а потік відвідувачів — до 150 тисяч на рік. Палац площею 2,9 тис. кв. м перебуває у державній власності з 23 квітня 2023 року. До того він входив до складу «Укрпрофоздоровниці» й функціонував як санаторій «Карпати» — колишня мисливська резиденція австрійських графів, збудована наприкінці XIX століття.
Механізм: є рамка, конкурсу ще немає
19 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про публічно-приватне партнерство» (№ 7508). Він, зокрема, запроваджує електронну торговельну систему для конкурсів концесії за стандартами ЄС і вводить поняття «донора» — міжнародного партнера, який може фінансувати проєкт напряму або через бюджети, знижуючи ризики для приватного інвестора.
Наталуха — той самий Дмитро Наталуха, який очолює ФДМУ, — ще будучи головою профільного комітету Верховної Ради просував цей закон і заявляв, що механізм ППП «за весь час дав лише два великі концесійні договори». Новий закон, за його оцінкою, має залучити «до 1 млрд доларів інвестицій у найближчі роки».
Утім, анонс ППП для «Куяльника» і Шенборнів — поки що саме анонс. Конкурс на відбір приватного партнера не оголошений, техніко-економічне обґрунтування не оприлюднено, умови розподілу доходів між державою та інвестором публічно не визначені. Закон створює процедуру; наповнення конкретних договорів — окрема робота.
Ширший контекст: 2219 юросіб, 274 ліквідних
ППП-ініціатива — частина ширшого аудиту ФДМУ. За словами Наталухи, на балансі фонду перебуває 2219 юридичних осіб, проте лише 274 з них є ліквідними: решта — підприємства на окупованих територіях, у стані банкрутства або фіктивної ліквідації. У Києві фонд додатково виявив 8000 кв. м нерухомості, яку раніше «не бачив».
За перші 100 днів нової команди проведено 90 успішних аукціонів на близько 1 млрд грн — майже половина річного плану. Ще 307 млн грн надійшло від оренди та 205 млн грн від реалізації санкційних активів. Для об'єктів, які приватизувати неможливо, ППП — єдиний інструмент монетизації, що залишається.
Питання не в тому, чи знайдеться інвестор для закарпатського замку під час активної війни. Питання в тому, на яких умовах держава готова ділитися доходами від об'єктів, які вона десятиліттями не могла утримати самостійно — і чи з'являться ці умови публічно до того, як договір буде підписаний.
