Голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха в інтерв'ю LIGA.net описав ідею, яку у звичайні часи назвали б технічною: випускати державні облігації, забезпеченням для яких слугуватиме майбутній дохід від суборенди сільськогосподарської землі.
«У власності держави є сотні тисяч гектарів. Вони частково або повністю передані в довгострокову суборенду після прозорого процесу аукціону. У нас є ідея, як прив'язати ці тисячі гектарів до таких фінансових інструментів, як державні облігації».
— Дмитро Наталуха, голова ФДМУ
Що за земля і скільки вона вже приносить
Державний земельний банк — 100% державне підприємство під управлінням ФДМУ — передає сільгоспугіддя в суборенду через онлайн-аукціони на Prozorro.Продажі. За перший рік роботи аграрії сплатили понад 1,34 млрд грн за користування 69 879 га в 19 областях, укладено 1133 угоди. За підсумками 2025 року банк увійшов до переліку великих платників податків і перерахував до держбюджету 369 млн грн дивідендів — 95% чистого прибутку.
Характерний приклад масштабу: у травні 2025-го найбільша ділянка — 3969 га — пішла в суборенду за 78,6 млн грн на рік. На аукціоні ціна виросла майже у п'ять разів від стартової.
Чим це відрізняється від звичайних ОВДП
Звичайна державна облігація забезпечена загальною платоспроможністю держави. Облігація, прив'язана до конкретного грошового потоку — орендних платежів із визначених ділянок, — це сек'юритизація активу: інструмент, стандартний для іпотечного ринку, але майже невживаний для держземлі. Його логіка: інвестор знає не лише «держава заплатить», а «ось ці поля генерують X гривень щороку, і саме цим забезпечений купон».
ОЕСР у своєму огляді аграрної політики України за 2025 рік фіксує, що країна вже ввела електронні аграрні розписки як новий фінансовий інструмент для розширення кредитування виробників — тобто рух до нестандартних агрофінансових інструментів іде ширшим фронтом.
Де вузьке місце
Публічно механізм поки існує як «ідея» — без законодавчої бази, рейтингування окремих траншів, аудиту грошових потоків по ділянках або визначення, хто є потенційним покупцем (внутрішній ринок, міжнародні інвестори, інституційні фонди відновлення). Держзембанк паралельно вирішує цілком прозаїчну проблему: частина переданих земель потребує розмінування, і банк уже скерував ресурси на це завдання, щоб «розблокувати тисячі гектарів» — тобто реальна база під облігації ще формується.
- Потенційний актив — сотні тисяч гектарів, але частина досі поза ринком через мінну забрудненість
- Прогнозований грошовий потік на другий рік суборенди — понад 1,34 млрд грн, і він зростає
- Правова форма, рейтинг і цільова аудиторія інвесторів — публічно не визначені
Глобальний контекст не додає простоти: дослідники фіксують зростаючий інтерес західних фондів до українських агроактивів, що перетворює будь-який новий інструмент на чутливе питання — хто зрештою тримає ризик і хто отримує дохід.
Якщо ФДМУ оприлюднить проспект із конкретними ділянками, грошовими потоками та механізмом захисту від дефолту орендаря — інструмент має шанс зацікавити інституційних інвесторів відновлення. Якщо ж деталі залишаться розмитими до моменту виходу на ринок, земельні облігації ризикують повторити долю багатьох «ідей ФДМУ»: гучний анонс і тихе зависання в регуляторних коридорах.
