Коли сніг більше не можна планувати — його можна купити. Саме цю логіку реалізує ОККО Group, вклавши 25 млн євро в систему штучного засніження для GORO Mountain Resort у Славській громаді Львівської області. Для порівняння: це одна п'ята від 120 млн євро, передбачених на всю гірську інфраструктуру першої черги курорту.
Що саме купують за 25 мільйонів
Підрядник — австрійська компанія DEMACLENKO, один з лідерів ринку автоматизованих систем штучного снігу. Як повідомила Liga.net пресслужба GORO, контракт підписано в травні 2026 року, хоча співпраця тривала ще з 2018-го — від розробки майстер-плану курорту.
«GORO Mountain Resort є одним із найбільших контрактів в історії DEMACLENKO. Ми дуже пишаємося тим, що робимо свій внесок в успіх цього перспективного проєкту завдяки нашому багаторічному міжнародному досвіду».
Андреас Ламбахер, президент і генеральний директор DEMACLENKO
До системи входять снігові гармати EOS 4.0 і Titan 5.0, автоматизована платформа керування SnowVisual у режимі реального часу, насосні станції, системи охолодження води та трубопровідна інфраструктура. Заявлена мета — 100% засніження трас першої черги і щонайменше 100 днів лижного сезону щороку, незалежно від погоди.
Масштаб проєкту: що будується навколо
GORO Mountain Resort — це не лише схили. Біля сіл Волосянка і Верхня Рожанка на площі близько 1200 га ОККО Group зводить курорт у трьох чергах протягом 15 років. Перша черга, старт якої — жовтень 2024 року, передбачає:
- 10 лижних трас завдовжки 13 км, серед яких найдовша в Україні — 3,9 км
- першу і найдовшу в Україні гондольну канатну дорогу (2,8 км) та два шестимісні крісельні витяги
- п'ять готельних комплексів на понад 1100 номерів
- спа-зони, ресторани, бізнес- та дитячі зони
Завершення першої черги заплановане на 2028–2029 роки. Загальний кошторис усього проєкту — $1,5 млрд.
Держава в партнерах: пільги в обмін на зобов'язання
12 червня 2025 року у Львівській ОДА підписали тристоронній спеціальний інвестиційний договір між Кабміном, Славською громадою та компаніями-забудовниками. Під документом — підписи першої віце-прем'єрки Юлії Свириденко і керівників проєкту.
Держава пропонує: до 30% компенсації капітальних інвестицій, звільнення від податку на прибуток на 5 років після запуску, безмитне ввезення обладнання. Натомість GORO взяв конкретні зобов'язання: інвестувати не менше 4,9 млрд грн за погодженим графіком і платити зарплату на понад 40% вище середньої по Львівській області — при мінімальній вимозі договору 15%. Порушення умов — розірвання договору, повернення пільг і штрафи.
За оцінками команди ОККО Group, відкриття першої черги у 2028–2029 роках створить 6000 робочих місць, а після завершення всього проєкту — понад 25 000 у туристичній і рекреаційній галузі регіону. Міністерка Свириденко додала, що бюджети всіх рівнів отримають близько 7,3 млрд грн надходжень упродовж 15 років.
Де ризик
Штучне засніження вирішує проблему нестабільного клімату, але само по собі є дорогим і енергоємним процесом. Як зазначав у коментарі MC.Today гірськолижний оператор Денис Красавцев, «сезон не може бути раптовим» — сучасні системи дозволяють виробляти сніг за +5°C, але це вимагає постійних витрат на воду, електроенергію й обслуговування. Ці операційні витрати у кінцевому рахунку відображаються на ціні ски-пасів.
Австрійський федеральний інститут економіки сільського господарства, сільських і гірських досліджень називає туризм потенційним каталізатором для занедбаних гірських регіонів: успішні ініціативи здатні мультиплікувати зайнятість і залучати малий бізнес. Але це спрацьовує, якщо курорт реально запускається — і не лише перша черга.
Якщо перша черга GORO вкладеться у терміни і заявлений цінник, Карпати отримають інфраструктурний стандарт, якого не було ніколи. Якщо ні — це буде найдорожчий тест держпільг на витривалість: чи спрацює механізм повернення, коли мова йде про $1,5-мільярдний проєкт у розпал відновлення країни?
