17 травня 2026 року президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі відкрив поля на захід від дельти Нілу — і зробив це саме під час збору врожаю пшениці. Символізм не випадковий: 96% пшениці Єгипет досі імпортує, витрачаючи мільярди доларів щороку.
Що таке «штучна ріка» насправді
Серце проєкту — станція очищення El Hammam на узбережжі Середземного моря. За даними організаторів, вона вже внесена до Книги рекордів Гіннесса як найбільший у світі завод з очищення води: потужність — 7,5 млн кубометрів на добу. Туди надходить не вода з Нілу, а сільськогосподарські стічні води із західної дельти — оброблені, знову придатні для зрошення.
Далі — 22 км підземних труб і відкритих каналів, потім 170-кілометровий канал через 13 насосних станцій углиб пустельного плато. Саме цю систему єгипетська преса і назвала «штучною рікою». Загальна довжина транспортного маршруту — 114 км.
«Загальні інвестиції в проєкт на сьогодні становлять близько 800 мільярдів єгипетських фунтів — приблизно 15,1 млрд доларів»
Абдель Фаттах Ас-Сісі, промова на відкритті New Delta
Масштаб і логіка
New Delta має охопити 2,2 млн федданів (близько 9 000 км²) — це приріст оброблюваних земель Єгипту приблизно на 15%. Уряд обіцяє понад два мільйони нових робочих місць, виробництво пшениці, кукурудзи й овочів, а також нові зернові силоси, промислові зони та дороги. Проєкт перебуває під керівництвом єгипетської армії — як і більшість великих інфраструктурних ініціатив в країні.
Контекст важливий: майже половина єгиптян живе на межі бідності або за нею, населення перевищило 106 млн і продовжує зростати. Уряд ставить ціль — закривати власним виробництвом 65% потреб у продовольстві до кінця 2025 року, і New Delta — головний інструмент для цього стрибка.
Де вузьке місце
Принципово важливо, що система використовує оброблені стічні води, а не воду з Нілу — це знімає частину критики щодо додаткового навантаження на річку. Але загальна водна рівновага Єгипту залишається крихкою: близько 70% стоку Нілу формується в Ефіопії, а побудована там гребля GERD вже роками є джерелом напруги між двома країнами. Переговори зайшли в глухий кут — консенсусу досягти не вдалося, а ефіопський прем'єр публічно заявляв про готовність до збройного протистояння.
Додатковий ризик — засоленість і висока енергоємність системи насосів: корозія від мінералізованих вод вимагає дорогих сплавів, постійне перекачування — значних витрат палива. Саме це визначить реальну собівартість «пустельної пшениці» порівняно з імпортною.
Що далі
New Delta вже дає перший урожай — і вже отримала рекорд Гіннесса за інфраструктуру. Але справжній тест не церемонія відкриття, а баланс через 5–7 років: якщо вода з El Hammam виявиться дорожчою за імпортне зерно в перерахунку на тонну — найбільший рекультиваційний проєкт в історії країни стане найдорожчою субсидією її армії.
