19 травня 2026 року прем'єр-міністр Ульф Крістерссон оголосив про угоду з французькою Naval Group прямо з палуби корвета HMS Härnösand у Стокгольмі. Чотири фрегати класу «Лулео» — найбільша інвестиція шведського військово-морського флоту з часів холодної війни. Сума програми — близько 40 млрд шведських крон, або ≈3,7–4,25 млрд євро залежно від остаточної конфігурації.
Чому саме Франція, а не Велика Британія чи Іспанія
У тендері змагалися три варіанти: французький FDI від Naval Group, британський Arrowhead 120 від Babcock (з участю шведського Saab) та іспанський F-110 від Navantia. За словами міністра оборони Пола Йонсона, вирішальним чинником стала швидкість поставки, а не офсетні угоди — тобто прив'язка до виробництва в Швеції свідомо не була пріоритетом.
Перший фрегат очікується у 2030 році, далі — по одному на рік, останній — у 2033–2034-му. Як пояснює Defence News, FDI вже має активну виробничу лінію: головний корабель французького флоту Amiral Ronarc'h був переданий у жовтні 2025-го, тому Швеція отримує перевірену платформу без затримок на розробку.
«Швидка поставка є абсолютно критичною з огляду на дуже серйозну ситуацію з безпекою, в якій ми перебуваємо»
— міністр оборони Швеції Пол Йонсон, цит. за Defence News
Що саме купує Швеція
Кораблі будуватимуться у Бретані та адаптуватимуться під шведські вимоги. Попри те що основний підрядник — французький, на борту будуть інтегровані:
- протикорабельні ракети Saab RBS 15 та торпеди Torpedo 47
- радари GIX та дистанційні бойові модулі Trackfire від Saab
- 57-мм і 40-мм гармати BAE Systems / Bofors
- зенітні ракети Aster 15/30 у 32-клітинній пусковій установці Sylver
Саме ця конфігурація дозволяє потроїти наземну і морську протиповітряну оборону Швеції — на це Крістерссон посилається як на головний стратегічний результат угоди. За словами Йонсона, для нейтралізації одного такого фрегата противник змушений буде виділяти «значні ресурси».
4 мільярди євро в контексті: куди рухається шведський оборонний бюджет
Вартість програми — приблизно 25% від усього оборонного бюджету Швеції на 2026 рік (≈16,5 млрд дол.). При цьому уряд уже оголосив курс на 3,5% ВВП до 2030 року — це додаткові $30 млрд порівняно з поточним рівнем 2,4%, як повідомляє Breaking Defense.
Паралельно Стокгольм збільшив пакет військової допомоги Україні з 25 до понад 40 млрд крон на 2025 рік — частково за рахунок перенесення інвестицій з 2026-го. Тобто фрегати та підтримка України — це не альтернативи, а одночасні статті витрат, що разом тиснуть на шведські фінанси.
Додаткова логіка угоди — кооперація з діючими операторами FDI. Франція та Греція вже експлуатують або замовили ці кораблі, що дозволяє ділити витрати на обслуговування. Водночас Франція нещодавно купила два літаки дальнього радіолокаційного виявлення Saab GlobalEye — взаємні закупівлі стали частиною стратегічного обґрунтування вибору.
Що це означає для Балтики
Швеція вступила до НАТО у лютому 2024 року і, за словами Breaking Defense, перетворила Балтійське море фактично на «озеро НАТО». Нові фрегати покликані перевести шведський флот від берегової оборони до повноцінних місій: ескорту конвоїв, ракетної оборони та операцій в Північній Атлантиці разом з союзниками. Термін служби кораблів — близько 40 років, тобто рішення 2026 року визначатиме позицію Швеції на Балтиці до середини 2060-х.
Якщо перша поставка у 2030 році затримається — через завантаженість верфей Naval Group або ускладнення адаптації шведських систем — питання полягає в тому, чи заповнить Швеція цей розрив іншими засобами протиповітряної оборони, або ж Балтика залишиться вразливою саме в той період, коли загроза найвища.
