Схема, яку описує позов
З 4 лютого 2025 року адміністрація Трампа запровадила мита на китайські товари згідно із законом про надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). На піку середній тариф на імпорт з Китаю сягнув 127,2%. Amazon, як зазначає позов, одразу почала перекладати ці витрати на покупців: ціни на 1 200 низькобюджетних товарів зросли на 5,2%. Для порівняння — Walmart у той самий період знизив ціни на ті самі товари приблизно на 2%.
20 лютого 2026 року Верховний суд США у справі Learning Resources, Inc. v. Trump рішенням 6–3 визнав: IEEPA не надає президенту повноважень самостійно вводити мита. Понад 2 000 компаній-імпортерів одразу подали позови до Суду міжнародної торгівлі, щоб повернути сплачені збори. Загальна сума зібраних IEEPA-мит, за даними Митної служби США, до грудня 2025 року перевищила $133 млрд — а потенційний обсяг відшкодувань може сягнути $175 млрд.
Чому Amazon не подала на повернення
Компанії-імпортери мають право звернутись до уряду за поверненням неправомірно стягнутих мит. Amazon цього не зробила. Позов, поданий 15 травня 2026 року до федерального суду в Сіетлі юридичною фірмою Hagens Berman, стверджує: рішення було свідомим і політично мотивованим.
«Проблема в тому, що кошти, якими Amazon підтримує прихильність президента, не належать Amazon. Вони були незаконно вилучені у споживачів для покриття мит IEEPA, які відтоді визнані недійсними».
— з тексту позову
Ключовим доказом є події квітня 2025 року. Тоді Amazon розглядала можливість відображати у картці товару, яка частка ціни припадає на мита. Прес-секретар Білого дому Кароліна Лавітт назвала цей план «ворожим і політичним актом». Трамп особисто зателефонував виконавчому голові Amazon Джеффу Безосу — і компанія від ідеї відмовилась. Саме цей епізод позивачі наводять як свідчення того, що подальша відмова від повернення коштів була не юридичною, а політичною.
Контекст: хвиля, а не поодинокий позов
Amazon — не перша й не остання у списку. Аналогічні колективні позови вже отримали Nike, Costco, FedEx, EssilorLuxottica (Ray-Ban), Shein, Temu, Lululemon і Nintendo. Логіка у всіх схожа: компанія підвищила ціни через мита, зібрала гроші з покупців, а тепер або отримує урядове відшкодування, або — як Amazon — взагалі відмовляється його вимагати, але гроші при цьому нікуди не повертає.
Управляючий партнер Hagens Berman Стів Берман сформулював це прямо: «Схоже, що споживачі залишились із порожніми руками в політично-фінансових розрахунках Amazon».
Суттєва деталь: споживачі, на відміну від імпортерів, не мають права самостійно звернутись до уряду за поверненням мит — цей шлях для них закритий. Єдиний варіант — судитись із компанією, яка гроші отримала.
Що далі
Amazon поки що не прокоментувала позов. Класифікація позову як колективного ще підлягає затвердженню судом — без неї справа залишиться індивідуальною. Безосу ж доведеться балансувати між лояльністю до Білого дому, яку він старанно вибудовував останні роки (пожертва $1 млн на інавгурацію, документальний фільм про Меланію Трамп), і зростаючими судовими ризиками.
Якщо суд сертифікує клас і визнає відмову від повернення мит порушенням закону штату Вашингтон, прецедент зачепить увесь ритейл-сектор: чи може компанія свідомо не вимагати відшкодування, щоб зберегти політичні зв'язки — і чиїм коштом?
