Данило Гетманцев озвучив незручну статистику: станом на 1 грудня 2025 року в реєстрі Дія.City — 3 159 активних резидентів. За чотири місяці їх стало на 949 більше, але голова фінансового комітету Верховної Ради зафіксував головне — режим не охопив навіть половини IT-галузі. Решта ринку продовжує «подрібнення на ФОПах».
Що не так із цифрами
За 11 місяців 2025 року резиденти перерахували до бюджету 27,7 млрд грн — суттєва сума. Але паралельно частка тих, хто обрав податок на виведений капітал (ПнВК — 9% замість стандартних 18%), скоротилася на 13 відсоткових пунктів і впала до 33,7%. Це означає, що навіть ті, хто зайшов у режим, дедалі частіше обирають у ньому загальний податок на прибуток — а не ту модель, яку режим просував як ключову перевагу.
«На жаль, попри унікальні умови, режим не увібрав в себе навіть половину галузі, яка продовжує використовувати схеми з подрібнення на ФОПів».
Данило Гетманцев, Telegram-канал
Кабмін двічі розширював перелік видів діяльності, допустивши до Дія.City не лише IT-компанії, а й суміжний бізнес. Попри це — результат нижчий від очікуваного.
Логіка угоди, яку одна сторона не виконує
Гетманцев формулює це як невиконані зобов'язання. Дія.City від початку будувалася як обмін: держава дає пільговий режим — галузь легалізується й платить білу зарплату. В режимі навіть прописали механізм відмови від ФОПів: резиденти з доходом понад 40 млн грн, які обрали ПнВК, з 2025 року мали витрачати на ФОПів не більше 20% від сукупних витрат. Частина компаній — зокрема EPAM та SoftServe — реально перевела людей на гіг-контракти. Більшість ринку цього не зробила.
Те, що Гетманцев називає «ухиленням», IT-спільнота трактує інакше: ФОП — не схема, а зручна форма для розподіленої команди з іноземними замовниками, особливо під час війни. Гетманцев сам визнає: компанії, що працюють на експорт, ПДВ не сплачують — але проблема, за його логікою, у тому, що вони взагалі не заходять у реєстр.
Що може змінитися
В інтерв'ю виданню Speka Гетманцев попередив про можливий перегляд умов режиму. Раніше він казав пряміше: Дія.City може стати постійним податковим режимом — але лише якщо галузь відмовиться від ФОП-практик. Тобто вибір, за його логікою, такий: або IT само змінює модель, або держава змінює правила.
Нацстратегія доходів до 2030 року вже зафіксувала сумніви щодо доцільності Дія.City — і хоча скасування найближчим часом не планується, сам факт появи таких формулювань у стратегічному документі є сигналом.
Паралельно Гетманцев запропонував створити Defence City — аналог режиму для оборонних компаній. Якщо ця ідея реалізується, а Дія.City залишиться «напівпустим», у держави з'явиться прецедент: пільговий режим можна будувати під конкретну галузь — і переглядати, якщо галузь не виконує умови.
Якщо IT-ринок і далі нарощуватиме кількість резидентів такими ж темпами (плюс ~950 за чотири місяці), то до кінця 2026 року реєстр може сягнути 5–6 тисяч компаній — але питання не в кількості: чи погодиться галузь відмовитися від ФОП-моделі остаточно, поки держава не підняла ставки для тих, хто лишається за межами режиму?
