Коротко
12 березня Господарський суд Києва офіційно визнав банкрутом генпідрядника будівництва Подільського мосту — ТОВ «Еко‑Буд‑Трейд». Суд констатував критичну неплатоспроможність підприємства та відсутність активів, здатних погасити заборгованість.
"Фінансовий стан підприємства характеризується ознаками критичної неплатоспроможності. Активів боржника, коштом яких можливо погасити наявну заборгованість перед кредиторами, не знайдено, пропозицій щодо санації боржника не надходило, а внутрішня фінансова можливість відновити платоспроможність відсутня."
— Постанова Господарського суду Києва
Що саме заборгував генпідрядник
За даними судової постанови, загальна заборгованість перед кредиторами перевищує 3 млрд грн. Серед головних кредиторів — ГУ ДПС у м. Києві (≈1,47 млрд грн), субпідрядник ТОВ "Спецпроект‑Інвест" (≈1,17 млрд грн) та Антимонопольний комітет (≈362,6 млн грн). Окремі суми щодо інших контрагентів також зафіксовані у реєстрі.
Що вимагає прокуратура
Подільська окружна прокуратура в інтересах держави заявила позови за недійсними договорами на суму понад 10,6 млрд грн (окремі претензії на 2,2 млрд і 8,4 млрд грн). Якщо ці вимоги буде задоволено, це може змінити порядок розподілу претензій між кредиторами та вплинути на потенційне відшкодування держзбитків.
Практичні наслідки для мосту і городян
Банкрутство не означає автоматичного зупинення будівництва — господарська діяльність «Еко‑Буд‑Трейд» припиняється, компанія ліквідується, але роботи на об'єкті фактично передавалися. У 2023 році будівництво було передано групі компаній "Автострада", яка продовжила роботи: 1 грудня 2023 року відкрили перший з'їзд на Русанівські сади, 1 грудня 2024 — другий з'їзд у бік Троєщини, а у серпні 2025 року рух мостом відкрито усіма смугами.
Чому це важливо зараз
По‑перше, на кону — державні кошти та довіра до процедур підряду: позови прокуратури вказують на ризики недійсних або сумнівних контрактів. По‑друге, міст — критична столична інфраструктура; затримки або додаткові витрати впливають на трафік і бюджет розвитку міста. По‑третє, справа демонструє, як у будівництві інфраструктури перетинаються юридичні, фінансові та організаційні ризики.
Що далі
Наступні кроки — правова процедура банкрутства та розгляд позовів прокуратури у суді. Паралельно міст продовжує експлуатуватися, а наступні інфраструктурні етапи — відкриття з'їзду на Поділ і підготовка до будівництва Подільсько‑Вигурівської лінії метро — залишаються в порядку денному міської влади.
Питання для контролю: чи перетворяться прокурорські претензії на реальне відшкодування, хто нестиме фінансову відповідальність за виявлені порушення, і як мінімізувати ризики для бюджету при подальших великих підрядах — від цього залежить, як швидко та без додаткових втрат столиця отримає завершену інфраструктуру.
"Це справа не лише про одну компанію — це тест на те, наскільки ефективно працюють механізми контролю за великими підрядами на державних об'єктах."
— коментар аналітика будівельного ринку
Міст як інфраструктурний актив уже працює на киян. Формальною відповіддю на банкрутство має стати не лише юридичне завершення справи, а й гарантії того, що подібні ризики не поставлять під загрозу інші проєкти, які змінюють життя міста.
