У березні 2025 року Індія імпортувала 2,06–2,1 млн барелів російської нафти на добу — майже вдвічі більше, ніж у лютому. Місячний імпорт нафти з Росії подвоївся в обсязі та майже вчетверо зріс у вартості, сягнувши 6,2 млрд доларів проти 1,4 млрд євро у лютому. Загальний обсяг нафтового імпорту країни при цьому впав з 5,2 до 4,4 млн барелів на добу — Індія заміщала втрачені близькосхідні постачання, а не нарощувала загальне споживання.
Звідки взялись ці барелі
Тимчасове пом'якшення американських санкцій на російську нафту швидко перекроїло глобальні потоки: Індія знову стала домінуючим покупцем раніше «застряглих» барелів. Йдеться про танкери, що стояли на плаву після запровадження санкцій у жовтні–листопаді 2024 року проти Rosneft і Lukoil. Плавучі сховища на початку року містили 19 млн барелів, але до кінця квітня скоротились до 8 млн — більшість обсягів вже зосереджена в азійських водах.
Державна Indian Oil Corporation (IOC) стала найбільшим покупцем у березні, майже подвоївши обсяг закупівель до 660 тисяч барелів на добу. Одночасно Індія зафрахтувала шість танкерів із венесуельською нафтою на квітень — щоб компенсувати важкі іракські сорти, яких теж бракує через напруженість у регіоні.
Чому Вашингтон це дозволяє
Міністерство фінансів США вирішило продовжити до 16 травня дозвіл на купівлю підсанкційної російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на 17 квітня. Це рішення виключає операції, пов'язані з Іраном, Кубою та Північною Кореєю. Державний секретар Бессент пояснив крок тиском понад десятка країн, яким потрібен час для переорієнтації поставок.
Ціна питання для індійських споживачів — непряма, але відчутна. Urals, який раніше торгувався з глибокою знижкою до Brent, перейшов до рідкісної премії в $8 за барель — тобто Індія платить більше, ніж у часи «дешевої» санкційної нафти 2022–2023 років.
«Для Індії та її регіональних партнерів сигнал однозначний: російські барелі повернулись — і простору для маневру стає дедалі менше».
Наталія Катона, аналітик товарних ринків (OilPrice.com)
Що буде після 16 травня
Тимчасовий дозвіл не вирішує системної проблеми. Закупівлі у Rosneft і Lukoil становлять 60% індійського імпорту, тому відмова від них змусить шукати альтернативи. Санкції на ці компанії спричинили зростання світових цін на Brent на 8%, а збільшення витрат на імпорт для Індії оцінюється в $6–7 млрд на рік.
Індія шукала поставки з Росії насамперед для забезпечення доступної енергії та стримування інфляції, зберігаючи автономію в зовнішній політиці. Але тиск зростає: у серпні 2025 року адміністрація Трампа запровадила 50-відсоткові мита на індійський імпорт, з яких 25% прямо прив'язані до продовження купівлі російської нафти.
Плавуче сховище тане. Якщо до 16 травня США не продовжать дозвіл ще раз, індійські НПЗ опиняться перед вибором: платити санкційну премію через посередників або різко переорієнтовуватись на ближньосхідні сорти в умовах, коли Ормузька протока все ще лишається зоною ризику. Чи витримає ця рівновага, якщо Вашингтон вирішить закрити «вікно» без нового продовження?
