Міністерство енергетики в тестовому режимі відкрило «Онлайн-платформу зеленого зонування» — інтерактивну карту, що показує сонячний і вітровий потенціал кожної ділянки України, а також близькість до наявної енергетичної інфраструктури. Інструмент створено в межах українсько-данського енергетичного партнерства.
Платформа прив'язана до вимог програми Ukraine Facility на 2024–2027 роки та регламентів ЄС — тобто фактично є частиною передвступної енергетичної адаптації. За словами Дениса Шмигаля, це не просто довідковий ресурс, а основа для прийняття інвестиційних рішень у секторі відновлюваних джерел енергії.
Чому карта з'явилася зараз
Логіка запуску прозора: Україна паралельно будує нову енергетичну архітектуру. План полягає в тому, щоб замінити великі теплові станції та централізовану мережу, вразливі до ударів дронами, на розподілену відновлювану генерацію та менші газові станції, які є менш привабливими цілями. Для цього потрібна точна просторова аналітика — яку платформа зонування й має надати інвесторам і проєктувальникам.
Разом з тим є структурне обмеження, яке карта не вирішує. Найвищий потенціал відновлюваної енергетики сконцентрований у регіонах, що перебувають або перебували під російським контролем. Тобто найцінніші зони на платформі сьогодні — це зони з найвищим безпековим ризиком.
Контекст: гроші вже є, майданчиків не вистачає
Європейський інвестиційний банк, ПРООН та GIZ оголосили нове партнерство для підтримки відновлюваної енергетики України — угоду було презентовано під час Конференції з відновлення України в Римі 10 липня 2025 року. Паралельно, за даними Yale Environment 360, DTEK вже встановлює 500-мегаватну Тилігульську вітроелектростанцію — перший вітропарк, що будується в зоні бойових дій.
Тобто інвестиційний апетит існує навіть зараз. Платформа зонування — спроба його структурувати: перетворити хаотичні запити на стандартизовану процедуру оцінки ділянок, сумісну з європейськими нормами дозвільних процесів.
«Україна вже виконала понад 75% цільового показника зі скорочення викидів парникових газів, а частка зеленої електроенергії зросла до 17,3%».
— Урядовий портал, липень 2025
Що залишається поза кадром
Платформа наразі працює в тестовому режимі — без публічної інформації про те, які дані лежать в основі моделі, наскільки актуалізовані шари інфраструктури після масованих обстрілів 2024–2025 років і хто верифікує вхідні дані. Це не дрібниця: інвестор, який орієнтується на карту з застарілою підстанцією, отримає хибний сигнал про вартість підключення.
- Сонячний і вітровий потенціал — статичні дані, що змінюються повільно.
- Близькість до інфраструктури — динамічний параметр, що потребує регулярного оновлення після ударів.
- Дозвільні обмеження (буферні зони, об'єкти ППО, критична інфраструктура) — публічно невідомо, чи відображені на платформі.
Якщо Міненергетики перейде від тестового режиму до повноцінного запуску без методологічної документації, платформа ризикує стати красивим інструментом для презентацій, а не робочим — для інвестицій.
Реальний тест настане тоді, коли перший великий проєкт ВДЕ пройде дозвільний процес, спираючись на дані платформи: якщо цикл погодження скоротиться — інструмент працює.
