19 травня Господарський суд Донецької області відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ «Донбасенерго». Формальний привід — борг перед київською клінінговою компанією ТОВ «СЛАВКЛІНСЕРВІС» на суму 1,625 млн грн. Для підприємства з встановленою потужністю 880 МВт це — дрібниця. Але саме такий борг виявився останньою крапкою.
Що залишилося від Донбасенерго
Формально компанія мала дві теплові електростанції. Старобешівська ТЕС — на непідконтрольній Україні території з 2014 року, її показники не входять до звітності Донбасенерго вже з березня 2017-го. Слов'янська ТЕС у Миколаївці Донецької області — єдина діюча станція і єдине джерело тепла та гарячої води для жителів міста — зупинилася 6 квітня 2025 року після чергового російського удару.
Тобто до дня відкриття провадження підприємство вже не мало жодного працюючого активу.
Збитки, які нікуди не ділися
Фінансові проблеми Донбасенерго — не наслідок повномасштабного вторгнення. Ще у лютому 2022 року компанія заявляла, що ціна продажу електроенергії покриває лише витрати на паливо: «немає можливості закуповувати вугілля та проводити поточні ремонтні роботи». За 9 днів того лютого збитки від роботи ТЕС становили 33 млн грн.
У відповідь акціонери ще у 2021 році вирішили ініціювати процедуру санації — до відкриття провадження про банкрутство. Господарський суд Києва в січні 2022 року прийняв заяву про затвердження плану санації й уввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тоді санація мала врятувати компанію. Не врятувала.
Хто власник — і це важливо
Структура власності робить ситуацію державною проблемою, а не лише корпоративною. 60,86% акцій Донбасенерго належать ПрАТ «Енергоінвест Холдинг», кінцевим бенефіціаром якого у реєстрах значиться громадянин Греції Андреас Церні. Ще 25% + 1 акція — держава в особі Фонду державного майна України.
«Існуюча модель балансуючого ринку, ПСО, має наслідком економічно необґрунтований профіцит пропозиції атомної генерації, що штучно знижує ціни на організованих сегментах ринку та розбалансовує систему»
— Донбасенерго, офіційна позиція щодо збитковості роботи
Тобто держава як міноритарний акціонер спостерігала за повільним колапсом компанії, правила ринку якої сама ж і встановлювала.
Що далі з містом
Слов'янська ТЕС до зупинки була єдиним постачальником тепла і гарячої води для Миколаївки та об'єктів соціальної інфраструктури міста. Процедура банкрутства може тривати роками — а жителі вже зараз без централізованого теплопостачання.
Відкриття провадження — це початок, а не вирок. Суд може призначити розпорядника майна, кредитори формуватимуть реєстр вимог. Але якщо за час провадження жоден інвестор не виявить інтересу до зруйнованої станції поблизу фронту, ліквідація стане єдиним виходом.
Питання не в тому, чи виживе юридична особа «Донбасенерго». Питання в тому, чи відновить держава теплопостачання Миколаївки до наступної зими — і якщо так, то за чий рахунок і на яких умовах.
