Київська міська державна адміністрація сформувала перелік із 6 500 локацій для розміщення зарядних станцій для електромобілів. Місця під інфраструктуру планують передавати в користування через відкриті аукціони на платформі Prozorro.Продажі.
Це не просто комунальне рішення — це спроба структурувати ринок, який зараз розвивається хаотично. У Києві вже працюють кілька великих операторів зарядної інфраструктури, і доступ до прохідних локацій — паркінги біля ТРЦ, вулиці в спальних районах, перехоплюючі стоянки — є прямою конкурентною перевагою.
Механізм аукціону теоретично вирівнює шанси: малий оператор і великий гравець стартують з однієї позиції. Але без прозорих критеріїв формування лотів і публічного реєстру переможців аукціон може перетворитися на легалізацію вже існуючих домовленостей.
Паралельно — питання темпу. Кількість електромобілів в Україні щороку зростає: за даними аналітиків, у 2023-му парк перевищив 100 000 одиниць, і левова частка зосереджена в Києві та передмісті. Дефіцит зарядок у спальних районах — не майбутня, а вже актуальна проблема для тих, хто не має власного паркінгу.
Передача локацій через Prozorro знімає одне запитання — «кому дістанеться місце» — але залишає відкритим інше: якими будуть умови договорів, зокрема строки оренди, тарифне регулювання і зобов'язання щодо введення станцій в експлуатацію.
Якщо переможець аукціону отримає локацію на 10 років без зобов'язання запустити станцію протягом, скажімо, шести місяців — місце просто заморозять, а інфраструктурна проблема нікуди не зникне.
Чи передбачає КМДА конкретні терміни введення станцій в експлуатацію як обов'язкову умову договору — і що станеться з локацією, якщо оператор їх не виконає?
