Коротко
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення Угорщини, що Київ нібито навмисно затягує відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба». Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що перебої спричинені російським ударом по інфраструктурі і що критика Будапешта не враховує цього контексту.
Що сталося
27 січня російські війська атакували об'єкти нафтопроводу «Дружба» у Львівській області, внаслідок чого було пошкоджено критичне обладнання й призупинено прокачування нафти. 18 лютого Угорщина та Словаччина оголосили про припинення експорту дизпального до України у відповідь на зупинку транзиту.
Позиція України
«В такій ситуації для нас виглядає дивною... відсутність заяв угорської сторони з чіткою атрибуцією, що Росія обстріляла нафтопровід, їхню улюблену нафтову голку. А тепер чомусь лунають заяви зі звинуваченнями в бік України. Це абсолютно нелогічна поведінка»
— Георгій Тихий, речник МЗС
Тихий додав, що залежність Угорщини від російської нафти він порівнює з «наркоманією», маючи на увазі політичну та технічну вразливість країн, довготривалий перехід від одного постачальника та небажання шукати альтернативи.
Технічні та юридичні нюанси
Контракт на транзит між Укртранснафтою та «Транснєфть» був продовжений у 2019 році й формально діє до 1 січня 2030 року. Проте фізичні можливості прокачування залежать від стану обладнання після пошкоджень, а не лише від юридичних домовленостей. Україна наголошує, що альтернативні маршрути для поставок до регіону існують — зокрема нафтопровід Adria, який, за словами речника, «готовий до використання».
Позиція сусідів і наслідки
Угорщина та Словаччина заявляють, що зупинка транзиту — результат дій України. Київ наполягає: це наслідок прямої атаки Росії, а не свідомого блокування. Наслідок для регіону — загострення питання енергетичної безпеки та прискорення рішень щодо диверсифікації постачань.
Чому це важливо для українського читача
Це не лише дипломатичний спір. Питання транзиту і його відновлення впливає на регіональну стабільність, логістику постачання пального і, врешті, на ціни та доступність енергоносіїв у прикордонних областях. Україна фіксує факт атаки на інфраструктуру й очікує від партнерів бізнес-орієнтованої реакції — від діалогу до практичних кроків з забезпечення альтернативних маршрутів.
«Але, на жаль, ми не бачимо не те що спроб звільнитися від залежності від російської нафти, а навпаки — всупереч політиці Європейського Союзу — бачимо спроби залишатися на цій голці якомога довше. Це нагадує наркоманію»
— Георгій Тихий, речник МЗС
Висновок
Цей епізод підкреслює три важливі речі: по-перше, фізична безпека енергетичної інфраструктури — це питання національної безпеки; по-друге, юридичні зобов'язання і реальні можливості ремонту й транспортування — різні речі; по-третє, для сусідів України проблема — нагадування про необхідність енергетичної диверсифікації. Далі хід за партнерами: чи перетворяться дипломатичні заяви у конкретні кроки з відновлення транзиту або в проекти, які відв'яжуть регіон від «нафтової голки» Росії?
