Наступна зима під загрозою: чому Україна «вже не встигла» посилити енергосистему

Колишній очільник «Укренерго» попереджає: без укріплення великих електростанцій і швидкого розгортання 500–600 МВт децентралізованої генерації наступний опалювальний сезон може бути важчим. Розбираємо, що реально встигнути і скільки коштує масштабне відновлення.

556
Поділиться:
Фото: Медіацентр Україна

Чому це важливо прямо зараз

Інтерв'ю Володимира Кудрицького для LIGA.net пролунало як технічне попередження: країна має обмежений проміжок часу до наступного опалювального сезону, і значна частина заходів із підвищення стійкості енергосистеми вже не встигне вплинути на його перебіг. Це питання безпеки — не абстрактна статистика: від стабільності електропостачання залежить опалення лікарень, робота комунальних сервісів і життя людей у найскладніші морози.

Суть заяви Кудрицького

Кудрицький підкреслює, що розгортання масових децентралізованих потужностей потребує часу: технічних процедур, закупівель і мережевих підключень. Тому до початку наступного опалювального сезону суттєвого ефекту вже не очікувати — можна максимум частково пом'якшити наслідки.

"Оскільки ми з вами говоримо в середині лютого, то до наступного опалювального сезону в нас залишається дев’ять місяців. Можна сказати, що із розгортанням якоїсь суттєвої додаткової кількості генерувальних децентралізованих потужностей ми вже не встигли"

— Володимир Кудрицький, колишній голова правління НЕК «Укренерго» (інтерв'ю LIGA.net)

Що можна встигнути зробити

За словами Кудрицького, короткострокові заходи реалістичні: укріплення великих електростанцій і підстанцій, а також розгортання 500–600 МВт додаткової децентралізованої газової генерації. Це не вирішить проблему радикально, але зменшить масштаб аварійних відключень у разі нових обстрілів.

Паралельно нинішнє керівництво «Укренерго» (Віталій Зайченко) оцінює потребу у довготривалій перспективі в приблизно 9,5 ГВт нової генерації — це газові електростанції, біопаливні ТЕС, установки зі зберігання енергії та «зелена» генерація. Орієнтовна вартість такого проєкту — понад 8 млрд євро. Це маркер для міжнародних партнерів і інвесторів: від швидкості фінансування залежить, наскільки швидко зросте енергетична стійкість країни.

Контекст ударів по енергетиці

З осені 2025 року Росія почала систематично атакувати енергетичну інфраструктуру України масованими ракетно‑дроновими ударами; пік припав на січень–лютий 2026 року під час незвично холодної зими. За словами президента Володимира Зеленського, на вільній території практично не залишилося великих електростанцій, які б не зазнали обстрілів (не рахуючи атомних).

"Відповідно, якщо будуть далі обстріли такої інтенсивності, як під час цієї зими, і такі самі люті морози, то наступна зима також буде непростою"

— Володимир Кудрицький, колишній голова правління НЕК «Укренерго» (інтерв'ю LIGA.net)

Наскільки реалістичний план і що далі

Реалістичний план має дві складові: короткі операційні кроки (укріплення та 500–600 МВт газової генерації) і середньострокова програма в 9,5 ГВт за ~2–3 роки. Перші дають локальне пом'якшення ризиків; другі — фундаментальне підвищення стійкості мережі. Питання — швидкість фінансування, логістика закупівель і готовність інвесторів працювати в умовах війни.

Експерти енергоринку та керівництво Укренерго згодні: повністю уникнути ризиків за короткий строк неможливо, але є сенс концентруватися на заходах із максимальним ефектом за мінімальний час.

Висновок

Сценарій на наступну зиму залежить від двох речей: інтенсивності обстрілів і швидкості реалізації захисних та генераційних проєктів. Питання до міжнародних партнерів і ринку — чи готові вони трансформувати політичні декларації в фінансові та технічні рішення швидко і масштабно. Без цього найближчий опалювальний сезон залишиться випробуванням для інфраструктури й суспільства.

Новини світу

Політика

Новий прем'єр Угорщини хоче диверсифікувати нафтові постачання, але не може зробити це миттєво. Саме тому і Брюссель, і Київ, схоже, готові дати Будапешту час — через відремонтований трубопровід.

7 годин тому