У березні 2026 року Норвегія продала за кордон 56,6 млн барелів сирої нафти на 57,4 млрд крон ($6,1 млрд) — це абсолютний рекорд, який перевищив попередній максимум 2022 року, зафіксований на тлі вторгнення Росії в Україну. За даними Statistics Norway, обсяг експорту зріс на 67,9% порівняно з березнем 2025 року.
Ормузька протока як цінова помпа
Причина рекорду — не нове родовище і не технологічний прорив. 28 лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, і Тегеран закрив Ормузьку протоку — вузький коридор, через який у мирний час проходить близько п'ятої частини всієї світової сирої нафти та скрапленого природного газу.
Середня ціна норвезького барелю в березні склала 1 014 крон ($107,5). Для порівняння: рік тому той самий барель коштував приблизно $64. Ринок просто переклав азіатський дефіцит у норвезький прибуток.
«Закриття Ормузької протоки спричинило значні зміни на глобальних енергетичних ринках»
Statistics Norway, прес-реліз від 15 квітня 2026 року
Хто програє — і де опиниться Європа
За даними МЕА, у 2025 році через протоку щодня проходило близько 15 млн барелів нафти. 84% цих поставок йшло до азіатських ринків — насамперед до Китаю, який отримував третину своєї нафти саме цим маршрутом. Азія тепер змушена або переплачувати за альтернативні маршрути, або скорочувати споживання.
Європа формально залежить від Ормузу менше — лише близько 4% її нафтового імпорту проходило через протоку. Але близько 40% європейського газу надходить у вигляді LNG, а Катар — великий постачальник LNG через ту ж протоку. За оцінкою Euronews, навіть після відкриття протоки газові ринки можуть залишитися в дефіциті через фізичне скорочення катарських поставок.
Федеральний резервний банк Далласа у березневому дослідженні попередив: при ціні нафти близько $110 за барель Єврозона може втратити до 0,6% річного ВВП і отримати +1 відсотковий пункт до інфляції.
Структурний парадокс скандинавської моделі
Норвегія — найбільший виробник нафти і газу в Європі поза Росією. Виторг від вуглеводнів акумулюється у Державному пенсійному фонді — найбільшому суверенному фонді у світі. Норвежці роками позиціонують себе як лідерів кліматичного переходу: найбільша частка електромобілів, амбітні цілі з декарбонізації.
Але саме ця модель означає, що кожна геополітична криза — від Афганістану 2021-го до України 2022-го і тепер Ірану — конвертується у додатковий внесок до пенсійного фонду 5,5 млн норвежців. Рекорд 2022 року дав поштовх внутрішній дискусії про «нафтову етику»; рекорд 2026-го поки що не спровокував жодної помітної публічної реакції в Осло.
Дослідники Bloomberg Economics попереджають: якщо протока залишиться закритою довше кварталу, паливна криза, що зараз б'є по Азії, неминуче «розповсюдиться на захід», і Європа ризикує зіткнутися з дефіцитом дизелю вже за кілька тижнів.
Якщо Ормузька протока відкриється до літа, норвезький рекорд залишиться разовим сплеском у статистиці — але якщо конфлікт затягнеться на другу половину року, питання про те, чи зобов'язана найбагатша нафтова демократія світу якось компенсувати країнам, що потерпають від кризи, вийде з академічних семінарів на рівень ЄС.
