14 липня губернаторка Нью-Йорка Кеті Гокул підписала указ, який на рік зупиняє видачу екологічних дозволів на будівництво нових датацентрів потужністю понад 50 МВт. Нью-Йорк став першим штатом у країні з таким рішенням — хоча аналогічні мораторії пропонувалися щонайменше в десятці інших штатів і так і не пройшли.
Чому зараз і чому це не просто екологія
За даними дослідження Bloom Energy, сукупне енергоспоживання датацентрів у США між 2025 і 2028 роками майже подвоїться — з 80 до 150 гігават. Це як додати до мережі країну з апетитами Іспанії за три роки. У Нью-Йорку масштаб ще конкретніший: за підрахунками законодавців штату, датацентри, вже запропоновані до будівництва, у сукупності могли б споживати майже вдвічі більше електроенергії, ніж усі домогосподарства штату разом узяті.
Проблема не лише в мегаватах. Рахунки за електрику для американців у цілому зростають удвічі швидше за інфляцію — і датацентри є однією з причин. Механізм простий: нова інфраструктура — підстанції, лінії передач, резервні генератори — фінансується через тарифи, тобто лягає на всіх споживачів, а не лише на корпорації, що будують сервери.
«Якщо датацентр зрештою закриється або споживатиме менше електрики, ніж прогнозувалось, рахунок отримають платники тарифів, а не самі датацентри»
Lincoln Institute of Land Policy
Що Гокул пропонує натомість
Мораторій — не заборона назавжди. Гокул публічно сформулювала умову його зняття: за словами губернаторки, вона планує зобов'язати гіпермасштабні датацентри робити внески до спеціального фонду підтримки енергетичної мережі штату. Крім того, указ передбачає:
- будівництво лише там, де місцеві громади самі його схвалюють — без винятків для зонування;
- стандарти з водоспоживання, викидів і енергоефективності, які регулятори мають розробити протягом року;
- скасування податкових субсидій для датацентрів;
- вимоги до заробітних плат і місцевого найму в проєктах, що отримають дозвіл.
Опозиція і реальна ціна паузи
Критика прийшла з двох боків. Республіканець Брюс Блейкман, суперник Гокул на виборах губернатора, вважає, що рішення мають ухвалювати місцеві органи влади, а не штат. Галузева асоціація Data Center Coalition попередила, що сотні мільярдів доларів інвестицій, робочих місць і податкових надходжень тепер підуть в інші штати. Як зазначив Ден Діоріо, віцепрезидент асоціації, мораторій «гарантує, що ці інвестиції потечуть кудись, але не в Нью-Йорк».
Цікаво, що законодавчий орган штату ще місяць тому ухвалив власний законопроєкт із аналогічним мораторієм — але Гокул відмовилась його підписувати, назвавши «складним» і таким, що потребує доопрацювання. Натомість вона обрала указ, який набув чинності негайно й дає їй більший контроль над параметрами нового регулювання.
Для порівняння: Мен цього року відхилив подібний мораторій — зокрема тому, що він заблокував би датацентр у містечку, яке досі не оговталось після закриття місцевого заводу.
Прецедент, який тиражується
У 2026 році законодавці вже більш ніж 30 штатів внесли різноманітні обмежувальні пропозиції щодо датацентрів. Нью-Йорк — перший, хто перейшов від слів до підписаного документа. Це робить штат полігоном: якщо протягом року регулятори справді встановлять механізм, де Big Tech фінансує мережу, а не споживачі, — схема може стати шаблоном для інших. Якщо ні — мораторій перетвориться на звичайний бар'єр для інвестицій без системного результату.
Ключове питання наступних дванадцяти місяців: чи погодяться Microsoft, Google і Amazon на нові умови в Нью-Йорку — або просто перенесуть черговий кампус у Техас чи Вірджинію, де мораторіїв немає?
