9 липня Антимонопольний комітет України дозволив Київстару набути контроль над GigaCloud — компанією, яка з 2023 року є найбільшим українським хмарним провайдером за обсягом доходу. Угода йшла до фіналу майже рік: перша заявка потрапила до АМКУ ще у вересні 2024-го, у жовтні регулятор відмовив, у листопаді Київстар подав документи повторно, і лише у липні 2025-го отримав зелене світло.
Що купує Київстар
GigaCloud — не стартап на стадії зростання. За підсумками минулого року виручка компанії досягла 561,4 млн грн (+37,1% рік до року), а чистий прибуток зріс майже у 3,8 раза — понад 130 млн грн. Як повідомляє InVenture з посиланням на корпоративні документи, угода передбачає укладення корпоративного договору між Київстаром та трьома акціонерами GigaCloud: Nazlami Limited (48,43%), Telliani Limited (20,42%) і Zvityaga Limited (31,15%).
Окрім фінансових показників, GigaCloud першим в Україні отримав статус VMware Sovereign Cloud Provider — сертифікацію, що підтверджує відповідність стандартам суверенної хмари: юрисдикційний контроль даних, їх доступність і незалежність. Для корпоративних і держсекторних клієнтів це не маркетинг — це умова тендерів.
Умови АМКУ: що зобов'язався не робити Київстар
Регулятор зафіксував очевидний антиконкурентний ризик: компанія з найбільшою мобільною та фіксованою абонентською базою в країні отримує ще й домінуючу хмарну інфраструктуру. Щоб угода відбулась, Київстар погодився на три ключові обмеження:
- Не прив'язувати хмарні послуги GigaCloud до власних телекомунікаційних сервісів — клієнт має право купувати хмару окремо.
- Не дискримінувати клієнтів залежно від того, чиїм інтернетом вони користуються.
- Надавати рівний доступ до хмарних сервісів для всіх, незалежно від вибору провайдера зв'язку.
«Київстар» не має права пов'язувати продаж хмарних сервісів GigaCloud із власними телекомунікаційними послугами.
Рішення АМКУ від 9 липня 2025 року
Виконання цих умов АМКУ зобов'язався контролювати — але конкретний механізм моніторингу в публічній частині рішення не розкритий. Схожа ситуація вже була з попередніми великими концентраціями на телекомринку: зобов'язання фіксуються, але їх дотримання перевіряється реактивно — коли є скарга, а не превентивно.
Чому це важливо поза телекомом
Хмарна інфраструктура в умовах війни — це не лише бізнес-сервіс. Держоргани, банки, медіа та критична інфраструктура масово переходять на вітчизняні хмарні рішення після вимог про локалізацію даних. GigaCloud вже обслуговує суб'єктів фінансового моніторингу та ERP-системи великих підприємств. Київстар після поглинання стає єдиним гравцем, який одночасно тримає канал зв'язку і місце зберігання даних клієнта — ситуація, яка в ЄС вже викликає питання щодо вертикальної інтеграції навіть без домінуючої позиції.
На конкурентному полі залишаються De Novo та міжнародні провайдери — AWS, Microsoft Azure, Google Cloud. Але суверенний сегмент, де вимагається фізичне розміщення даних в Україні, де є локальна підтримка і де ціна в гривні, — фактично звужується до двох гравців.
Якщо АМКУ не розкриє деталі механізму нагляду за виконанням зобов'язань — угода залишиться дозволом на концентрацію з декларативними запобіжниками: ринок побачить реальні наслідки лише тоді, коли з'являться перші скарги від конкурентів або клієнтів.
