21 травня у Белграді віцепрем'єр України Тарас Качка та міністерка торгівлі Сербії Ягода Лазаревич підписали спільну заяву про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Документ фіксує намір — не терміни, не механізм арбітражу, не дату підписання фінальної угоди.
20 років і четвертий старт
Переговори між двома країнами розпочалися ще 2005 року — в рамках процесу вступу Сербії до Світової організації торгівлі. Відтоді відбулося щонайменше чотири раунди, включно з київським раундом, де сторони «досягли прогресу при узгодженні доступу до ринків товарів» — та угоди так і не підписали. Наприкінці минулого року українська сторона відновила інтерес до переговорів і подала проєкт рамкових умов їх проведення.
Президент Торгово-промислової палати Сербії зазначив, що документ підписують «після того, як минулого року були відновлені прямі контакти компетентних інституцій», і назвав підписання «давно очікуваним кроком уперед».
Що стоїть між заявою і реальною угодою
Україна — єдина країна в Європі, з якою Сербія не підписала угоду про вільну торгівлю. Причина не в браку політичної волі, а в структурній проблемі: Сербія досі не є членом СОТ. Остання доповідь Єврокомісії прямо вказує, що процес вступу зупинився насамперед через відсутність закону про ГМО, що відповідає вимогам СОТ, та через незавершені двосторонні переговори щодо доступу на ринок з кількома членами організації.
«Незважаючи на кризу, яку переживає Європа, вона залишається нашим ключовим партнером у зовнішній торгівлі. Але важливо також відкривати нові ринки»
— міністр торгівлі Сербії Ягода Лазаревич, Serbian Monitor
Для Сербії найпривабливішими товарами на українському ринку в разі укладення ЗВТ могли б стати добрива, полімери, електрообладнання, фармацевтика, гумові вироби, шини та автозапчастини — тобто угода теоретично могла б змістити торгівлю від вузького обміну сировиною до більшої кількості оброблених товарів з обох боків.
Цифри, які пояснюють мотивацію
У 2025 році сербський експорт до України становив 179,6 млн євро, імпорт з України — 212,2 млн євро, а сукупний товарообіг досяг приблизно 391,8 млн євро. Посол України в Сербії Олександр Литвиненко в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» назвав цей рівень «порівняно низьким» і зазначив, що ЗВТ могла б пожвавити двосторонні економічні зв'язки й водночас органічно вписатися в європейську інтеграцію обох країн.
Що підписано — і чого немає
Спільна заява — це політичний сигнал, а не юридичне зобов'язання. У ній немає дедлайнів, немає механізму вирішення суперечок і немає відповіді на ключове питання: як будуватиметься угода з країною, що не є членом СОТ і не має СОТ-сумісного законодавства щодо ГМО — продукції, яка займає значну частку українського агроекспорту.
- Підписано: спільна заява про відновлення переговорів
- Не підписано: угода про вільну торгівлю, графік раундів, механізм контролю
- Структурна перешкода: Сербія поза СОТ, закон про ГМО не відповідає вимогам організації
- Товарообіг: ~392 млн євро на рік — один із найнижчих показників серед сусідів України в регіоні
Якщо Белград до кінця 2025 року не ухвалить СОТ-сумісний закон про ГМО, нинішня заява ризикує повторити долю попередніх трьох — залишитися наміром без результату.
