Що ухвалили і чому це важливо
Міністерство економіки видало позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для будівництва вітропарку на полонині Руна в Тур’є-Реметівській громаді Ужгородського району. Йдеться про 30 вітроустановок до 5,5 МВт кожна — загалом до 156 МВт, що дає близько 480 000 МВт·год на рік і покриватиме споживання приблизно 235 000 домогосподарств (понад півмільйона людей).
Ключові висновки ОВД
- Територія проєкту не входить до природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі.
- Відстані до об'єктів ПЗФ і пралісів (80–490 м) не порушують охоронних зон.
- Дослідження засвідчили низький вплив на птахів і кажанів за наявних рішень та моніторингу.
- Проєкт не передбачає вирубування лісу, доступ забезпечений існуючою дорогою; забудовник має містобудівні та земельні документи.
Процедурні питання: «salami slicing» і реакція Мінекономіки
Міністерство звернуло увагу на застосування інвестором підходу поетапної реалізації (salami slicing), коли фундаменти почали зводити до фінального висновку ОВД. Хоча прямої заборони на це наразі немає, відомство анонсувало підготовку змін до нормативної бази, щоб унеможливити використання процедури як лазівки. У підсумку Мінекономіки підкреслило: це рішення не створює автоматичного прецеденту для інших ділянок — кожен проєкт проходитиме окрему оцінку.
"Проєкт створює для громади нові робочі місця, забезпечить додаткові податки і вищу ділову активність. Також тут будуть використані вітроустановки українського виробництва – і це вже про спроможність створювати додану вартість в Україні навіть під час війни"
— Олексій Соболев, Міністр економіки
Контекст для країни: енергонезалежність та відновлення
Рішення приходить на тлі серйозних втрат генерації: з жовтня 2025 року внаслідок ракетних атак пошкоджено близько 8,5 ГВт генеруючих потужностей. Розвиток відновлюваних джерел енергії розглядається як один із інструментів відновлення та посилення енергетичної стійкості.
За Національним планом з енергетики та клімату, до 2030 року частка ВДЕ має сягнути щонайменше 27% (нині близько 11%). За час повномасштабної війни додано приблизно 260 МВт вітрової та 850 МВт сонячної генерації — і проєкт на Руні може стати помітним внеском у ці показники для регіону.
Що далі і чого чекати
Для того щоб енергія з Руни почала працювати на людей, потрібні остаточні дозволи, контроль дотримання екостандартів і запровадження змін у регулювання, які анонсував уряд. Вдалий запуск підсилить енергетичну стійкість Закарпаття перед наступним опалювальним сезоном і покаже, наскільки швидко українська промисловість може створювати додану вартість навіть під час війни.
Підсумок: рішення по полонині Руна — це баланс між енергетичною потребою і вимогами охорони довкілля, а також тест для процедурного поля держави. Чи перетвориться воно на модель для інших проєктів — залежатиме від виконання екологічних гарантій і оперативного вдосконалення правил гри.
