Чому це варто читати сьогодні
25 лютого Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №7577, який підготовлює другий етап реформи меліорації. Документ підтримали 229 народних депутатів. Це не просто юридична правка — це інструмент для повернення в експлуатацію критичної інфраструктури, яка в умовах кліматичних викликів і воєнного відновлення може стати ключем до стабільного агросектору.
Що змінює закон
Закон дозволяє створювати державних операторів меліоративних систем у формі державних некомерційних підприємств. Такі оператори матимуть фінансову самостійність, зможуть залучати інвестиції та планувати діяльність на довші строки.
У наглядові ради операторів запропоновано включати представників фермерів та інших водокористувачів — це спроба поєднати держуправління та інтереси тих, хто безпосередньо використовує воду.
Один із ключових принципів — збереження цілісності меліоративної інфраструктури, щоб локальні зміни не розривали системи, які працюють у регіональному масштабі.
Тарифи та інвестиції
Тарифи на воду для зрошення запроваджуються у двох складових: фіксована частина за підключення до системи та змінна — за обсяг спожитої води. До тарифу також включатиметься інвестиційна складова, що має забезпечити поточний ремонт і модернізацію мереж.
Контекст і масштаби
Це продовження реформи, яка стартувала раніше: 17 лютого 2022 року парламент ухвалив закон про зрошення земель, який дозволив водокористувачам об'єднуватися в спілки і брати системи на баланс. Перші зрошувальні мережі почали передавати в управління фермерам наприкінці 2023 року.
Уряд має амбітні цілі: за планом Кабміну від 25 березня, до 2050 року площа зрошуваних угідь має зрости з нинішніх ~136 000 га до 700 000–750 000 га. Міністр аграрної політики Віталій Коваль зазначав, що в країні потребують зрошення близько 1,5 млн га.
«В Україні потребують зрошення 1,5 млн га сільгоспугідь, і ця площа має зростати»
— Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства
«Без ефективного зрошення Україна ризикує втратити до половини аграрного виробництва»
— Всеукраїнська аграрна рада
Що це означає на практиці
Для фермерів: двоставкові тарифи означають передбачувану базову плату за доступ до мережі та гнучкість у оплати за фактичне споживання; інвестиційна складова має підвищити надійність постачання, але короткотерміново може збільшити витрати.
Для інвесторів і донорів: поява операторів з державною формою і фінансовою автономією робить проекти більш зрозумілими і привабливими для довгострокових інвестицій у модернізацію.
Для держави: закон створює рамку для відновлення критичної інфраструктури, що підвищує продовольчу безпеку та стійкість агросектору в умовах кліматичних ризиків і післявоєнної відбудови.
Висновок
Рішення парламенту — важливий крок, але реальний ефект залежатиме від виконання: наскільки швидко оператори набудуть спроможності, наскільки прозоро працюватимуть тарифні механізми і чи збережуть цілісність систем під час передачі управління. Наступний етап — перетворити законодавчий інструмент на конкретні інвестиції та ремонти в полях. Чи зможемо ми використати цю можливість для справжнього відновлення зрошення — питання до практики, а не до декларацій.
