У лютому 2026 року компанія «Реале Інженеринг Інвест» отримала від російських регуляторів ліцензію на розвідку та видобуток корисних копалин на Велико-Токмацькому родовищі марганцю в Запорізькій області. У квітні Ростєхнадзор підтвердив: геологорозвідувальні роботи вже ведуться. За даними «Комерсанта», у структурі компанії присутній актив, пов'язаний з держкорпорацією Ростєх.
Велико-Токмацьке — не просто одне з багатьох родовищ. Разом з Нікопольським районом воно формує Нікопольський марганцевий басейн — один із найбільших у світі за запасами руди (2,1 млрд тонн). До 2022 року Україна входила до топ-10 світових виробників марганцю і була значним постачальником цієї сировини до Європи.
Ліцензія як інструмент анексії
Те, що відбувається на Запорожчині, — не стихійна діяльність приватного бізнесу. Як зазначає Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру (SIPRI), «Стратегія розвитку мінерально-сировинної бази» Росії 2024 року прямо передбачає «інтеграцію мінерально-ресурсних комплексів Запорізької та інших окупованих областей у російську економіку» — включно з покладами марганцевих руд.
«Така економічна інтеграція є ключовим методом анексії українських територій — їх прямим включенням у державні індустріальні стратегії»
SIPRI, травень 2025
Видача ліцензії підставній компанії з ростехівським слідом — це не корупційна схема заради швидкого прибутку. Це юридичне оформлення права власності на надра, яке Росія розраховує зберегти за собою у будь-якому майбутньому переговорному сценарії.
Що означає «промислове освоєння»
Геологорозвідка — перший, але принциповий крок. Вона дає підставу для подальших ліцензій на видобуток, залучення інвестицій і, що важливо, для включення родовища в офіційну російську балансову звітність запасів корисних копалин. Після цього марганець з окупованої Запорожчини може легально фігурувати в експортних контрактах Ростеху.
Марганець — критична сировина для виробництва сталі та акумуляторів. До 2022 року Україна забезпечувала значну частку потреб Європи в цьому металі. Зараз ті самі поклади потенційно стають джерелом наповнення російського ВПК або реекспорту через треті країни в обхід санкцій.
- Нікопольський марганцевий басейн — запаси 2,1 млрд тонн, вміст марганцю 8–34%
- Велико-Токмацький район повністю окупований з 2022 року
- Ростєхнадзор підтвердив ведення робіт у квітні 2025 року
- Ростєх присутній у структурі ліцензіата попри санкційні обмеження
Мінеральна угода США–Україна: паралельний контекст
30 квітня 2025 року Вашингтон і Київ підписали угоду про спільне використання українських мінеральних ресурсів. За оцінкою SIPRI, видобуток українського графіту, марганцю і титану «є і залишатиметься важливим для зниження вразливості західних ланцюгів постачання». Але угода не містить механізму повернення окупованих родовищ — а отже, Велико-Токмацьке в ній існує лише як гіпотетичний актив.
Росія, тим часом, перетворює цю гіпотезу на доконаний факт: ліцензія видана, бурові роботи йдуть, Ростех у структурі. Чим більше Москва встигне легалізувати до будь-яких переговорів, тим дорожчою стане ціна деокупації — не лише військово, а й юридично.
Якщо мирні переговори відновляться без явної умови скасування всіх ліцензій, виданих Росією на окупованих територіях, Велико-Токмацьке родовище може опинитися в «сірій зоні» — де фактичний контроль Ростеху конкуруватиме з формальним суверенітетом України.
