Коротко
Словацька газова компанія SPP перемовляється з Газпромом про збільшення імпорту на 2026–2027 роки, повідомляє Reuters із посиланням на джерела. Одночасно компанія отримала близько 20 пропозицій від постачальників неросійського LNG після 2027 року.
Що відбувається
За даними джерел Reuters, Словаччина прагне підстрахуватися до моменту, коли поетапна заборона імпорту російського газу, затверджена Радою ЄС, набереться чинності (повна відмова від LNG — з початку 2027 року; трубопровідного газу — восени 2027 року). Через припинення транзиту через Україну постачання російського газу до Словаччини 2025 року скоротилися — до близько третини потреб, тоді як раніше вони забезпечували переважну частину імпорту (~3 млрд куб. м на рік).
"Словацька газова компанія SPP розпочала переговори з Газпромом щодо збільшення імпорту російського газу у 2026–2027 роках"
— Reuters, джерела агентства
Чому це важливо для України
Рішення сусідньої країни шукати тимчасові поставки з РФ має кілька практичних наслідків. По-перше, це сигнал про те, що частині європейських ринків і далі бракує альтернативної пропускної спроможності — маршрут через Туреччину обмежений. По-друге, будь-яке нарощування контрактів з Росією створює політичні ризики для європейської єдності в енергетичній політиці; ЄС дозволяє лише «необхідні поправки» до чинних угод, але не їх розширення.
Ринок і довгострокова перспектива
SPP одночасно розглядає маршрути постачання неросійського зрідженого газу через Польщу, Німеччину та Італію — і вже має близько 20 пропозицій. Це свідчить про те, що постачальники LNG готові закріплюватися на центральноєвропейському ринку після 2027 року.
"За базовим прогнозом, частка Росії у світовій торгівлі газом, що становила майже 25% у 2021 році, може впасти до близько 10% до 2035 року"
— Міжнародне енергетичне агентство (IEA)
IEA прогнозує значне скорочення ролі Росії на ринку газу й відповідне падіння доходів від експорту в наступному десятилітті. Це логічно корелює з інвестиціями в LNG-інфраструктуру в Європі та диверсифікацією постачань.
Що далі і який вибір у ЄС та України
Короткострокові домовленості Словаччини з Газпромом можуть бути тактичним кроком для забезпечення зимових поставок у перехідний період. Але довгострокове вирішення — це збільшення потужностей для імпорту неросійського LNG та інтеграція європейських газових ринків. Для України важливо, щоб європейська енергетична диверсифікація відбувалася швидко: це знижує залежність від РФ і послаблює її економічний важіль.
Підсумок: рішення SPP — дзеркало реалій енергетичної безпеки: поки інфраструктура і контракти ще не повністю адаптовані до нових правил, країни роблять прагматичні кроки. Головне питання — чи перетворяться ці тимчасові кроки на довгострокову віднову залежності, чи стануть лише переходом до ширшої диверсифікації і стійкості енергосистеми Європи.
Далі хід за політиками й інвесторами: чи вдасться прискорити будівництво інфраструктури і підсилити транскордонну координацію, щоб остаточно відрізати економічні ризи Росії у енергетиці?
