Про що йдеться
За даними Bloomberg, міністр енергетики США Кріс Райт у Парижі під час зустрічі міністрів Міжнародного енергетичного агентства оцінив, що видобуток нафти у Венесуелі може зрости на 30–40% у 2026 році — тобто приблизно на 300 000–400 000 барелів на добу. За словами Райта, серед компаній, які прагнуть повернутися на венесуельський ринок, є «величезний інтерес».
Контекст
Після введення санкцій США у 2017 році видобуток у Венесуелі знизився приблизно вдвічі. Одночасно у Вашингтоні ухвалювали рішення щодо долі надходжень від продажу — частина нафти може продаватися «безстроково», а кошти планують спрямовувати «для венесуельського народу». Також у минулому були розпорядження про заморожування певних коштів на рахунках у Міністерстві фінансів США.
На тлі цього інші гравці ринку, зокрема Індія, переглядають поставки: державні нафтопереробники отримали доручення розглянути збільшення закупівель американської та венесуельської нафти в умовах поступового скорочення закупівель російської сировини.
Чому це важливо для України
Економічний вимір. Додаткові барелі на світовому ринку можуть частково помʼякшити ціновий тиск на енергоносії, що позитивно позначиться на бюджетах європейських партнерів і, опосередковано, на вартості логістики та відновлення інфраструктури в Україні.
Геополітичний вимір. Розширення пропозиції з Латинської Америки змінює карту постачань і може зменшити маневр російської нафти на окремих ринках. Водночас відкриття венесуельського ринку підвищує роль комерційних інтересів у питаннях санкцій — і це потребує уважної координації між безпековими та економічними пріоритетами партнерів України.
Ризики. Короткострокове зниження цін не вирішує структури ринку: ціни залишаються вразливими до геополітичних шоків, а доходи від продажу енергоносіїв можуть знову стати інструментом впливу в регіоні.
«Серед компаній, які прагнуть зайти на ринок Венесуели, є величезний інтерес»
— Кріс Райт, міністр енергетики США (за даними Bloomberg)
Висновок
Збільшення видобутку в Венесуелі може трохи розвантажити світовий ринок і змінити розстановку комерційних інтересів. Проте для України важливіше інше: чи зможуть міжнародні партнери поєднати економічну вигоду з довгостроковою стратегією безпеки, щоб енергетична зміна не послабила санкційний тиск на тих, хто фінансує агресію?
