Вранці 25 травня нідерландські газові ф'ючерси з постачанням наступного місяця — головний орієнтир для всього європейського ринку — впали на 4,9%. Причина: Дональд Трамп публічно заявив про можливість укладення угоди з Іраном щодо ядерної програми.
Механізм простий. Іран — один із найбільших газових резервуарів світу, який роками відрізаний від глобального ринку санкціями. Навіть натяк на його часткове повернення до міжнародної торгівлі достатній, щоб трейдери переглянули позиції.
Для Європи це особливо чутлива тема: після відмови від російського газу континент платить премію за LNG із США, Катару та Норвегії. Будь-яке розширення пропозиції — реальне чи лише ймовірне — одразу відображається в котируваннях.
Проте між заявою Трампа і реальними постачаннями іранського газу — щонайменше роки переговорів, верифікації та інфраструктурних рішень. Ринок відреагував на сигнал, а не на факт.
Відкрите питання: якщо угода з Іраном справді відбудеться і тиск на ціни збережеться — чи вистачить цього, щоб Європа знизила темпи будівництва нових LNG-терміналів, які зараз розглядаються як стратегічна незалежність від будь-якого одного постачальника?
