Коли 28 лютого 2026 року США та Ізраїль завдали удару по Ірану в межах операції «Epic Fury», Тегеран відповів не ракетами по американських базах, а закриттям 34-кілометрового вузького місця між Іраном та Оманом. Кількість суднових транзитів через Ормузьку протоку впала з приблизно 130 на день у лютому до 6 у березні — зниження на 95%. Таких цифр не публікували ні під час кризи в Червоному морі у 2024-му, ні після посадки Ever Given у Суецькому каналі у 2021-му.
Що насправді застрягло в протоці
Публічна розмова зосереджена на нафті. Але, як попереджає ЮНКТАД у своєму другому терміновому звіті, енергетичний шок — лише перший канал впливу. Другий, менш помітний, — добрива.
За даними CSIS, через Ормуз проходить від 20 до 30% глобального експорту добрив: 35% світової торгівлі сечовиною та близько 44% морського експорту сірки. Мільйони тонн від катарської QAFCO, саудівської SABIC та еміратської Fertiglobe фізично заблоковані у Перській затоці.
«Капітан судна, який наважиться прорватися крізь протоку під загрозою дронових ударів, обере нафту, а не добрива — бо нафта коштує більше».
Ноа Гордон, аналітик Carnegie Endowment
Критична відмінність від нафтової кризи: країни G7 мають стратегічні запаси нафти. Стратегічних резервів добрив не існує. Fitch Ratings підвищило прогноз цін на аміак та сечовину на 2026 рік приблизно на 25%; Oxford Economics оцінює, що ціни на добрива можуть залишатися на 15–20% вищими протягом першого півріччя, якщо криза триватиме.
Глобальний рахунок: цифри МВФ і ООН
- МВФ знизив прогноз зростання світової економіки з 3,3% до 3,1% у 2026 році, глобальна інфляція — 4,4% (+0,6 п.п. до січневого прогнозу).
- ЮНКТАД прогнозує уповільнення зростання світової товарної торгівлі з 4,7% у 2025-му до 1,5–2,5% у 2026-му.
- За розрахунками Бабака Хафезі з Американського університету, кожні $10 стійкого зростання ціни нафти знижують зростання ВВП приблизно на 0,4%.
- Ціна Brent на піку кризи перевищила $95 за барель — порівняно з $80 одразу після ескалації та менш ніж $65 до неї.
Найбільше постраждають країни, найбільш залежні від імпорту близькосхідної енергетики — Південна Азія та Європа, попереджає ЮНКТАД. Єврозона: прогноз зростання знижено до 1,1% з 1,4% у 2025-му.
Україна: аграрний сектор під подвійним тиском
Для України криза накладається на весняний посівний сезон. Як пояснює керуючий партнер компанії «Агропартнер» Леонід Шнайдман, будь-які обмеження судноплавства в Ормузькій протоці миттєво відображаються на глобальному ринку: логістичні ризики впливають передусім на аміак — ключову сировину для азотних добрив, що тягне за собою зростання фрахтових ставок і контрактних цін.
Криза 2026 року підтверджує закономірність, яку вже фіксували після Суецу (2021), Червоного моря (2024) і Чорного моря (2022–2023): глобальна продовольча система побудована на хисткому фундаменті вузьких водних артерій, і кожна нова криза дорожчає порівняно з попередньою.
Навіть якщо протока відкриється найближчим часом, перезапуск виробництва і логістичних ланцюгів, за оцінками Carnegie, займе тижні — а вони вже рахуються в гектарах незасіяних полів.
Якщо до кінця квітня переговори між Іраном та США не дадуть конкретного графіка відновлення судноплавства, світовий ринок добрив увійде в літній сезон із дефіцитом, який не компенсують жодні стратегічні резерви — бо їх просто немає.
