Коли 28 лютого 2026 року США розпочали військові операції проти Ірану, середня ціна галона бензину в Америці не дотягувала до $3. До середини травня вона сягнула $4,52 — і ця різниця в центах перетворилася на $41,5 млрд сукупних переплат за бензин і дизель по всій країні.
Як рахували
Джефф Колган, директор Climate Solutions Lab та професор міжнародних справ Школи Вотсона Браунського університету, запустив онлайн-трекер, який щодня порівнює реальні ціни на пальне з даних AAA із гіпотетичним «сценарієм без війни» — базовою лінією, розрахованою на основі п'ятирічної сезонної динаміки цін до конфлікту. Різниця між двома кривими, помножена на реальне споживання з даних Управління енергетичної інформації США, і дає загальну суму переплат.
«Це гроші, які виходять прямо з кишень американських споживачів»
Джефф Колган, директор Climate Solutions Lab, Браунський університет
Незалежну верифікацію надає Патрік Де Хаан, керівник паливного аналізу GasBuddy: за його оцінкою, з початку березня американці витратили додатково близько $28 млрд лише на бензин, з яких $22 млрд безпосередньо спричинені іранською війною. Два різні методи — схожий результат.
Що стоїть за цифрою
Середня американська родина на середину квітня вже переплатила понад $150 порівняно з довоєнним рівнем, і ця сума зростає. За оцінками AEI, якщо ціни залишаться на рівні початку квітня, до 30 червня витрати на паливо на одне домогосподарство перевищать $300, а до кінця вересня — $550.
Дизель подорожчав ще різкіше: з $3,77 за галон 27 лютого до $5,45 на початку квітня — приріст близько 45%. Це болюче не лише для водіїв вантажівок. За даними Американської асоціації вантажоперевізників, 72,5% усіх вантажів за вартістю в США перевозяться автомобільним транспортом на дизелі. Тобто кожен, хто купує продукти, меблі чи будматеріали, платить опосередкований «паливний податок» — просто з тижневим запізненням.
Квітневий індекс споживчих цін підтвердив масштаб: інфляція прискорилась до 3,8% в річному вимірі — найвище за майже три роки. Зростання енергетичних цін забезпечило 40% цього стрибка. Ціни на авіапальне злетіли приблизно на 85% від початку війни, що вже відображається у вартості квитків.
Що не рахують в офіційних звітах
Пентагон офіційно оцінює прямі військові витрати у $29 млрд. Але це лише видаткова частина бюджету. Якщо додати $41,5 млрд споживчих переплат за пальне, реальна «ціна квитка» для американської економіки вже перевищує $70 млрд — і не враховує ні зростання цін на добрива, ні збитків фондового ринку, ні витрат на відновлення військової інфраструктури на Близькому Сході.
Колган у розмові зі студентською газетою Brown Daily Herald зазначив: «Є багато розмов про людські та військові витрати — і так і повинно бути. Але енергетичні витрати та їхній прямий вплив на людей — поза увагою». За його словами, проєкт триватиме місяцями, навіть після завершення бойових дій: ціни на пальне зазвичай знижуються повільніше, ніж зростають.
Протока Ормуз, через яку проходить близько 20% світової торгівлі нафтою, залишається заблокованою. Економісти попереджають: якщо ситуація не зміниться до початку літнього сезону підвищеного попиту на бензин, ефект компаундування — більший попит при тій самій обмеженій пропозиції — може вивести $41,5 млрд на нові максимуми ще до кінця червня.
Питання без відповіді: якщо протока залишиться заблокованою до кінця вересня і дизельна інфляція повністю пройде через продуктовий ланцюжок, чи встигне Вашингтон сформулювати виразну «ціну виходу» з конфлікту — до того, як осінні вибори до Конгресу перетворять калькулятор на головний передвиборний аргумент?
