Щороку Україна ввозить картопляне борошно з-за кордону в обсязі 100% внутрішніх потреб. Хлібопекарні, м'ясопереробні підприємства, виробники соусів — усі платять іноземним постачальникам за продукт, сировина для якого росте в полях за кілька кілометрів від заводів. Схожа ситуація з картоплею фрі: Україна щороку витрачає понад мільярд гривень на її імпорт, хоча вирощує картоплі достатньо для власних потреб.
Що будують і коли запустять
В індустріальному парку «Біосенс» поблизу Черкас розпочалося будівництво найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі. Ініціатор — компанія «Філд-груп». Перша черга передбачає виробництво картопляного борошна, обсяг інвестицій — 960 млн грн. Запуск першої лінії заплановано на 2026 рік.
Далі — глибша переробка. У 2027 році на тому ж майданчику планують запустити виробництво картоплі фрі потужністю до 60 тисяч тонн на рік. Фактично підприємство будується як кластер: спершу — базовий продукт із мінімальними ризиками збуту, потім — складніший із вищою маржею.
Логіка сировинного ланцюга
Завод не розраховує виключно на власне вирощування. За словами представників проєкту, модель змішана: частину картоплі вирощуватимуть самостійно, решту — закуповуватимуть у фермерів у радіусі близько 150 км, насамперед вздовж Дніпра. Черкащина — один із традиційних картоплярських регіонів України, і географія постачання це враховує.
Технічну підтримку індустріальному парку надає міжнародна команда UNIDO в межах Глобального проєкту екоіндустріальних парків. Держава також підключилась: «Біосенс» отримав державне стимулювання на 24,73 млн грн, а також фінансування на будівництво з'їзду з автодороги та мереж газопостачання у 2025 році.
Чому переробки досі не було
Проблема не в нестачі сировини. За нормальних умов Україна вирощує картоплі достатньо — але бракує професійних сховищ і переробних потужностей. Через відключення електроенергії навіть зберегти зібраний врожай до нового сезону стає окремим викликом. Без холодового ланцюга і стабільного енергопостачання промислова переробка картоплі в Україні до останнього часу залишалась нерентабельною.
«Україна наразі імпортує 100% своїх потреб у картопляному борошні. Цей продукт ввозять із-за кордону для використання у хлібопекарській, кондитерській, м'ясопереробній промисловості, а також у виробництві соусів і харчових сумішей швидкого приготування».
Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку
Завод на «Біосенсі» — перша реальна спроба закрити цей розрив промисловим способом, а не дрібними переробниками. Якщо перша черга дійсно запрацює у 2026-му, Україна вперше отримає власне картопляне борошно у промислових обсягах.
Питання в іншому: чи витримає проєкт умову стабільного енергопостачання — без якої ні сховище, ні переробна лінія не працюють у штатному режимі, а інвестиція в 960 млн перетворюється на дорогий склад.
