Формально це виглядає як звичайна судова суперечка: колишній керівник компанії позичив їй гроші, компанія не повернула вчасно, він подав до суду. Але коли кредитор — колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк, а сума боргу (664 000 грн) виявляється мізерною часткою на тлі загальної заборгованості підприємства у 805,5 млн грн, історія перестає бути про особисту позику.
Позика, яка стала тригером
Загороднюк заснував ТОВ "Діскавері – бурове обладнання (Україна)" і керував ним до призначення міністром у серпні 2019 року. У серпні 2025-го він як приватна особа позичив компанії до 1 млн грн, з яких реально перерахував 904 000 грн сімома траншами. Повернути мали до 31 березня 2026 року — але встигли віддати лише 240 000 грн.
Саме ці 664 000 грн боргу і стали формальною підставою для відкриття справи про банкрутство у Господарському суді Львівської області 19 серпня. Компанія борг визнала повністю, пославшись на "тимчасові фінансові труднощі".
Коли мала сума відкриває велику проблему
Тут і починається несподіваний поворот. Із документів, поданих самою компанією до суду, випливає, що її загальна заборгованість перед іншими кредиторами — зарплати, податки, обов'язкові платежі — сягає 805,5 млн грн. При цьому нерухомості у власності підприємства немає взагалі, а все рухоме майно оцінюється приблизно в 385 000 грн.
Тобто позика Загороднюка не створила проблему — вона стала способом офіційно зафіксувати те, що вже й так було критичним станом. Борг перед екс-міністром — це менше десятої частки відсотка від реальних зобов'язань компанії.
Коли рухомого майна на 385 000 грн не вистачить навіть на покриття боргу перед одним кредитором з 805,5 мільйонів заборгованості, питання не в тому, хто подав позов першим, а хто взагалі отримає бодай щось у процедурі банкрутства.
Завод із британським слідом
Підприємство працює на базі стрийського заводу "Металіст" із 2005 року і позиціонує себе як виробничий підрозділ лондонської Discovery Industrial Services Ltd. Формальний власник — кіпрська компанія, кінцевий бенефіціар — громадянин на прізвище Люблінкоф. Загороднюк у цій структурі — засновник української "дочки" й одночасно приватний кредитор, що подав на банкрутство власне дітище.
LIGA.net звернулася до Загороднюка за коментарем, але відповіді поки не отримала.
Не поодинокий випадок
Стрийське підприємство поповнює список компаній, що останніми тижнями опинилися в процедурі банкрутства: 18 серпня банкрутом визнали виробника горілки "АБК Дніпро", а 26 серпня суд відкрив справу проти виробника соусів "Асканія-Пак" через борг усього у 330 000 грн.
Питання тепер не в тому, хто ініціював банкрутство і чому, а в тому, чи залишиться від виробника бурових установок бодай щось для розподілу між сотнями кредиторів — і чи означає ця історія, що процедура банкрутства стає для власників зручним інструментом офіційно оформити давно назрілий крах, поки актив ще формально існує.
