Українська авіакомпанія бере літак в оренду у іноземного власника — звична практика, якою користуються майже всі перевізники країни. Але з 2024 року Бюро економічної безпеки вирішило, що це не оренда, а користування обладнанням, за яке належить платити роялті. Наслідок — кримінальні провадження проти щонайменше п'яти авіакомпаній і питання, чи може правоохоронний орган своїм трактуванням фактично переписати податкове законодавство.
Справи проти половини галузі
За версією слідства, українські авіаперевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів у нерезидентів. На цій підставі БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо МАУ, "Авіакомпанії Константа", "Рози Вітрів", Н3Operations та "Скайлайн експрес". За інформацією УНН, у аналогічному контексті може фігурувати ще й авіакомпанія "Урга".
Показово, що провадження зʼявились попри те, що майже всі ці компанії успішно пройшли податкові перевірки — претензії податківців щодо лізингу стосувались лише однієї з них. Представники галузі говорять про неоднозначне трактування норм і відсутність єдиного державного підходу.
Ціна питання — не абстрактна. За даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній перебуває в оренді. Мінфін у відповіді на запит УНН підкреслив: Податковий кодекс не передбачає оподаткування авіалізингу як роялті, а підхід БЕБ без зміни законодавства може вдарити по всій галузі пасажирських та транспортних перевезень.
Питання вже дійшло до податкового комітету Громадської ради при Мінфіні — там вирішили створити робочу групу для підготовки узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Позиція слідства — не норма закону
Юрист Ростислав Кравець в коментарі УНН пояснює: БЕБ як правоохоронний орган має право формувати власну правову оцінку дій компаній і використовувати її для обґрунтування підозр. Але це право не тотожне повноваженню встановлювати правила оподаткування.
БЕБ як правоохоронний орган не може своїм висновком змінити закон або встановити нові правила оподаткування. Саме трактування закону в остаточному підсумку здійснює суд. Тому суд не зобов'язаний погоджуватися з правовою оцінкою, яку надало БЕБ
Кравець додає: власного трактування закону Бюро може бути достатньо для процесуальних дій — відкриття справи, обшуків, повідомлень про підозру. Але це не означає автоматичної правильності висновків з точки зору права. Крім того, усі процесуальні документи слідства мають пройти погодження прокурора, який згодом представлятиме обвинувачення в суді.
Робити висновок про те, як саме мають оподатковуватись лізингові платежі, виключно на підставі позиції БЕБ, на думку юриста, некоректно. Той факт, що правоохоронний орган певним чином тлумачить норму, не означає, що це трактування автоматично поширюється на весь бізнес.
Хто ставить крапку
Якщо справи дійдуть до розгляду по суті, суд враховуватиме аргументи обох сторін, судову практику та наукові висновки — але не буде звʼязаний позицією БЕБ як наперед встановленою істиною.
Жоден висновок БЕБ сам по собі не є обов'язковим для суду і не може підміняти собою закон. Остаточну крапку в питанні того, як має застосовуватися відповідна норма законодавства у конкретній справі, ставить саме суд
Право розслідувати можливі податкові злочини не тотожне повноваженню самостійно формувати нові правила оподаткування — ця межа і є суттю конфлікту. Питання відкрите: чи встигне робоча група при Мінфіні напрацювати узагальнюючу консультацію раніше, ніж суди почнуть розглядати справи по суті, і чи не стане тим часом кримінальне переслідування інструментом тиску на галузь, де майже весь авіапарк узятий в оренду.
