Уявіть: солдат місяцями чекає направлення на ВЛК, або йому не платять належну винагороду, або переводять на посаду всупереч закону. Він скаржиться. Офіс військового омбудсмена перевіряє, знаходить порушення, надсилає командиру чіткий висновок з вимогою виправити ситуацію. І що далі? А далі — нічого. Командир може просто не відповісти, або відповісти формально, або взагалі проігнорувати папір. Санкцій за це немає.
Саме в цьому — головна вразливість інституції, яка мала стати реальним захистом для військових.
Цифри, які показують масштаб проблеми
З моменту запуску 27 січня і по 31 серпня до Офісу військового омбудсмена надійшло 14 427 скарг та звернень. Розглянули 13 922, ще 505 у роботі. За результатами розгляду призначили 2535 перевірок — тобто приблизно кожна п'ята скарга виявилась достатньо серйозною, щоб її перевіряти окремо.
Найчастіше військові скаржаться на чотири речі:
- направлення на ВЛК та лікування;
- звільнення з військової служби;
- щомісячне грошове забезпечення та додаткову винагороду;
- переведення на інше місце служби.
Це не абстрактні бюрократичні питання. Це те, від чого залежить, чи потрапить поранений на лікування вчасно, чи отримає сім'я загиблого належні виплати, чи зможе людина законно демобілізуватися після граничного терміну служби.
Механізм є, важеля немає
Процедура виглядає логічно: скарга → перевірка → висновок з вимогою → десять робочих днів на реагування командира чи посадовця. На папері все чітко. Але в Офісі омбудсмена прямо визнають: командири та посадовці "не поодиноко" ігнорують висновки, розглядають формально або затягують строки.
Законодавство досі не передбачає за це належної відповідальності
Це ключова фраза. Омбудсман може встановити факт порушення, може написати вимогу — але не може примусити її виконати. Немає штрафу, немає адміністративного протоколу, немає жодного інструмента тиску, крім публічного розголосу.
Законопроєкт, який чекає рік
Виправити це мав законопроєкт №13267, поданий Зеленським одночасно зі створенням самого Офісу. Документ передбачає штрафи від 8500 до 17 тисяч гривень за невиконання вимог омбудсмена, а за повторне порушення — від 17 до 34 тисяч гривень з можливим позбавленням права обіймати посаду на рік. Норма стосуватиметься не лише командирів, а й посадовців будь-якого рівня — від голів ОВА до міністрів.
Рада ухвалила його в першому читанні ще в жовтні 2025 року. Відтоді — тиша. 1 вересня Верховна Рада відкрила нову сесію і формально включила законопроєкт до порядку денного, але за словами депутата профільного комітету Олександра Дануци, робота все ще на етапі "опрацювання та систематизації правок" — без конкретних термінів другого читання.
Тобто інституція, покликана захищати права понад мільйона людей у формі, вже рік працює без інструмента примусу — і поки що немає гарантій, коли ситуація зміниться.
Що це означає для військового, який скаржиться сьогодні
Практично: подати скаргу омбудсману варто — статистика показує, що приблизно кожна п'ята скарга призводить до перевірки, а частина справ передається до інших уповноважених органів (3587 скарг за весь період). Але якщо командир вирішить проігнорувати навіть підтверджений висновок про порушення, наразі це не тягне для нього жодних правових наслідків.
Питання просте: чи ухвалить Рада другого читання №13267 до кінця цієї сесії, чи інституція продовжить працювати як орган, що фіксує порушення, але не може змусити їх виправити?
